Ексклюзиви
Четвер, 22 липня 2021 11:16

"Бабушки спішать на поїзд, бистро уступають. Спродуються і погнали"

На полтавському ринку Південний торгують дві години

Щодня на залізничну станцію Полтава-Південна прибуває приміська електричка Лозова–Полтава. Нею на місцевий ринок приїздять торгувати десятки людей із ближніх від міста сіл. Привозять на ринок Південний біля вокзалу овочі, фрукти, ягоди, молоко, сир, сметану, мед, квіти і трави.

О 6:30 на пероні порожньо. Працівниця вокзалу мете недопалки.

— Сільська електричка буде ближче до сьомої. З неї вийде багато торгашів. Летітимуть бігом на базарчик за углом. На вокзалі заборонено торгувати, — каже з усмішкою.

За 12 хв. прибуває потяг. Виходять люди з мішками, сумками, відрами. З деяких стирчить зелень цибулі, квіти, виглядають трилітрові банки і пластикові пляшки з молоком. Багато жінок старшого віку. Насилу переносять важкі сумки через три ряди колій. Прямують у бік ринку. Одна — з лілеями у відрі — відділяється від натовпу.

Зараз іде на виживання, бо і трьох тисяч пенсії немає

— Я хочу обійти побіля туалєта, бо в мене хрупкий товар. Там людей поменше. Бо щас там буде багато народу — поламають. Саме більше торгуватимуть 2 часа. Одні будуть вертаться оцим самим поїздом у 8:15. Ще є кременчуцький у 9, — розповідає 58-річна Катерина з села Копили. — Цей поїзд привозить людей із Машівки, Селещини, Карлівки. Товар у них дешевший. У мене єсть квіти по 5 і 10 гривень, оці подорожче — по 25. Це лілії і лілейнички.

На Південному — кілька рядів дерев'яних столів і павільйонів. Селяни виймають банки з молоком, розкладають пучки кропу, виставляють ягоди на прилавках. Багатьом місця не вистачило, тому ринок продовжується метрів на 20 у парк. Розкладають товар на землі. Сходяться покупці.

На вході жінка продає малину по 30 грн за літрову банку. Навпроти неї інша розкладає домашні печені пироги з вишнями, сиром, капустою і картоплею по 11 грн за штуку.

Автор: ФОТО: Олена Луценко
  Приміський потяг Лозова–Полтава прибуває щодня о 6:30. Ним приїжджають торгувати надлишками урожаїв селяни з передмістя
Приміський потяг Лозова–Полтава прибуває щодня о 6:30. Ним приїжджають торгувати надлишками урожаїв селяни з передмістя

— Тримаю дві корови. Літр молока віддаю за 17 гривень. Ще огірочки привезла, — коротко стрижена жінка років 50 на дерев'яний стіл стелить квітчасте простирадло. З синьої сумки дістає "півторашки" з молоком. — Я сама з Кашубівки. Така хароша оця електричка. У 6:15 вона в нас на зупинці. За годину хочу все продать, щоб не тягти додому ці бутилки.

Поруч жінка в червоному фартуху ріже домашній сир. 1 кг коштує 80 грн.

— Беріть ось, пробуйте сир. Домашній, настоящий. Яйця по 30 гривень ще є. Як не довго будете ходить, то оставлю вам, — каже до жінки, яка питає ціни.

Полтавка 58-річна Валентина Кашуба куштує сир з ножа.

— Тут усе є, хочу бистро купити й поїхати на роботу, — каже жуючи. — Юля, остав мені завтра хлібинку оцю по 10 гривень, — гукає до продавщиці пирогів і хутко йде між рядами. — Ціни нормальні. Вони ж, бабушки, спішать на поїзд, бистро уступають. Спродуються і погнали. Я і сметану тут беру, і молочку всю, і овочі. Все домашнє. Вони вже не на полу торгують, а на лавочках.

Дві пенсіонерки продають ожину. За півлітрову банку просять 15 грн, за літрове відерце — 30 грн.

— Це в садку моєму росте. Попробуйте, яка вкусна. Я з Микільського, — говорить Наталія Михайлівна, 60 років. Біля банок з ягодами у зрізаній пластиковій пляшці букет жовтих ромашок по 10 грн. — Стараюся щодня їздити, доки нічого не заважає. Після дев'ятої тут уже нема чого робити, все розкуплять. А є люди з Вороніна і Вакуленців, вони приїжджають автобусами, лісапедами, а дехто і машиною. Люди скуплять усе за годину, бо на нашому ринку дешевше.

Ми привозимо те, що в нас лишнє. Свою камеру вже загрузила ягодами, чого б не принести на ринок. Щоб копєйка якась була. Пєнсія малєнька, смішна. А комуналка яка? Зараз іде на виживання, бо і 3 тисяч немає. Зараз пенсіонерам проїзд безкоштовний. А ось 22 числа ще буде платний на електричку, то людей поменшає. Буде невигодно: віддай 30 за проїзд, містове на базарі не менше десятки, — додає Наталія Михайлівна.

Із двома картатими торбами між рядами прямує чоловік у масці.

— Сюди з 7 до 8 треба приходити. У нас на Мотелі і на Браїлках (мікрорайони Полтави на іншому кінці міста. — ГПУ) ціни божевільні. Багато перекупників оптом тут закуповуються і там торгують утридорога, — розповідає чоловік. Далі йде до невисокої жінки, яка чекає його біля великих сумок.

Смородина на ринку коштує 30 грн, аґрус — по 20 грн за літрову банку, пучок кропу — 2,5 грн, петрушка — 3 грн, 5 кабачків — 4 грн, склянка зеленого молодого гороху — 10 грн, часник — 30 грн/кг, порічки — 20 грн за 1 л. Пучок польового чебрецю можна купити за 5 грн.

— Щебрець свіжайший. За Новими Санжарами є село Ліщиновка, я там живу. Ходю в степ, збираю трави. А нема у вас без здачі? Шовковицю крупну сладку візьміть по 7 гривень, — говорить Галина Єфремівна Чакир, 72 роки. — Я буду ще в суботу. Кажен день мені важко в 3 часа вставати. Посушіть, але не на сонці. Краще в тіні. Оце від кашлю помічне. Залити кип'ятком і пити взимку.

О 8:45 ринок помітно порожніє. Продавці знижують ціни, щоб іти на вокзал без нічого.

— Молоко тепленьке, здоєне в 5 утра. А можна й вечірнє взяти. Літра по 17 гривень. Трилітрову банку віддам за 48. Якщо ви тут часто буваєте, то можу дати й банку, а завтра принесете, — продавчиня обтирає її рушником.

Торговці м'ясом залишаються, бо приїхали машиною. Ціни на свинину в них від 115 грн/кг. Балик — 120 грн. Сало по 100.

Зараз ви читаєте новину «"Бабушки спішать на поїзд, бистро уступають. Спродуються і погнали"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі