На узліссі біля села Суховоля Новоград-Волинського району Житомирщини 34-річна Леся Бондарчук збирає ожину. Ходить із донькою Анею.
Ягоди в прохолоді добре зберігаються 2 дні. Бондарчуки складають зібране в льосі. Потім кошелями вивозять на базар у райцентр. Літрову банку продають за 3 грн. Відро на 12 л — за 50–70 грн. Ожину беруть на компоти та варення.
— Наші односельці здають її заготовельникам, але так менше заробиш, — розповідає жінка. — А ми за день вторговуємо ожини, або, як у нас говорять, — медведини, на 300 гривень.
Леся працює регентом у місцевій баптистській церкві. Зарплата незначна, скаржиться жінка. Чоловік влаштувався на будівництво в Москві.
— Оця ягода — тепер єдиний наш заробіток, — каже Бондарчук. — За місяць уторгували за неї десь зо три тисячі гривень. Якби не дощі, можна було б і більше зібрати.
Понад половину виторгу витратили на обнови для доньки. Цього року дівчина йде в 9 клас.
Ожина плодоносить до середини вересня.
2 
35413
Коментарі