Ексклюзиви
Субота, 29 березня 2008 07:08

За виловленого веризуба браконьєрів штрафують на 340 гривень

"Це майже сім кілометрів сітних матеріалів, — розповідає 48-річний Василь Дутчак із Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області. — Найдовша сітка мала понад 200 метрів".

Публічну утилізацію браконьєрських риболовних сітей екологи влаштували до початку нересту на Дністровському водосховищі. Сітки китайського, турецького та японського виробництва рубали сокирами і тнули ножами.

Незаконно порибалити приїжджають жителі сусідніх Хмельниччини та Вінниччини. Потужні моторки екоінспектори наздоганяють у надувному човні. У рейди вирушають із бійцем "Беркута" — браконьєри часом чинять спротив. За рік затримали 86 порушників. Іще близько 1300 браконьєрів упіймали працівники Чернівецької рибінспекції. У рейди вони ходять катером "Стриж". Інших плавзасобів не мають.

— Кожного оштрафували на 340 гривень і змусили заплатити за кожну виловлену рибу, — говорить Ярослав Когутяк, 38 років, із обласного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів Чернівецької області. — Штраф за коропа чи ляща становить 25–50 гривень, за сома, судака чи марену — 102. Найдорожче коштує веризуб — 340 гривень. Ця риба занесена до Червоної книги.

Торік із нелегальних сіток інспектори вилучили понад 10 т риби. Стільки ж до 2006 року дозволяли виловлювати чернівецьким і хмельницьким бригадам промислових рибалок.

— Промислове освоєння водосховища розпочалося 1991 року. Це було передчасне рішення, — розповідає Когутяк. — Після екологічної катастрофи 1983-го, коли через прорвану дамбу у Стебнику на Львівщині у Дністер вилилося майже п"ять мільйонів кубометрів розчинів солей, кількість рибників зменшилася удвічі. 2002 року обсяг пійманої риби становив майже 19 тонн і скорочувався на дві тисячі тонн щороку, хоча бригадам дозволялося виловлювати до 60 тонн риби. Таку квоту встановлювала комісія з розподілу лімітів використання водних живих ресурсів Держкомрибгоспу.

Частина безробітних промислових рибалок займаються браконьєрством. Торік наприкінці листопада голова облдержадміністрації Володимир Куліш заявив, що власноруч виймав незаконні сіті з Дністра.

— Від Хотина до Новодністровська через кожні 100 метрів браконьєрські сітки! В області організовано цілі гуртовні контрабандної риби, — обурювався губернатор. — У Хотині приймають браконьєрський улов і розвозять усією країною. За моїм дорученням екологічна інспекція провела влітку рейди по Дністру, так мені одразу зателефонували зі столиці: що ти там робиш, Київ залишився без риби!

Сомів, судаків, лящів, коропів, щук, виловлених незаконним способом, продають на сільських базарах у Кельменецькому та Хотинському районах.

— Промислового браконьєрства немає, є лише так зване "соціальне", — каже Ярослав Когутяк. — Малозабезпечені мешканці прилеглих до водосховища сіл тільки й виживають із незаконного рибальства. Чимало браконьєрів затримуємо в акваторії сіл Вороновиця, Коновка, Бернове у Кельменецькому районі, Клішківці, Пригородок у Хотинському. Там розташовані головні нерестилища.

На Дністрі починається нерест

Дністровське водосховище створене 1987 року як технічна водойма для обслуговування гідроелектростанцій дністровського каскаду і регуляції стоку води. Площа — 14 тис. га. Основні промислові риби — лящ, короп, карась. Два роки тому у водосховище випустили 95 т мальків товстолобика і форелі. За Державною програмою на зарибнення штучної водойми витратили 4 млн грн з бюджету.
Ловити рибу та раків у водосховищі заборонено з 1 квітня до 30 червня. Доки триватиме нерест, не можна також видобувати гравій і пісок із прибережних смуг.

Зараз ви читаєте новину «За виловленого веризуба браконьєрів штрафують на 340 гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода