Василь Чекіс розмовляє з годинниками

 

Інженер івано-франківського підприємства "Прикарпаттяобленерго" 45-річний Василь Чекіс зібрав понад 500 кишенькових механічних годинників.

До служби в армії Василь працював у телемайстерні.

— Я відремонтував клієнтові магнітофон, а він подарував мені старий кишеньковий годинник у срібному корпусі. Щоправда, не ходив. Але з часом я вручну виготовив деякі коліщатка, — розповідає колекціонер, ховаючи у кишеню руку зі звичайним штампованим "електрончиком".

У невеликих дерев"яних ящиках під склом — "швейцарці", "австріяки", "японці". Майстер не лише колекціонує їх, а й "лікує". Каже, з таким годинником легше розмовляти.

— Цей сторічний "Роскоп" швейцарці виготовили як народний. Він справно відраховує час, має добру енергетику, — усміхається Василь, погладжуючи ледь сивувату короткострижену борідку.

У зібранні колекціонера можна знайти екземпляри фірм "Бреге", "Бове", "Лонге Соні", "Лерой де Парі", "Кандіно", "Докса". Є секундомір часів Першої світової війни.

Про вартість колекції Чекіс говорити відмовляється. Каже, це неетичне питання до колекціонера. Додає, що займається справою для душі, хоча не пропускає жодного аукціону в Україні.

Василь Чекіс ніколи не носить годинників із колекції. А відколи став працювати інженером, зрідка продає дзиґарки на Андріївському узвозі в Києві.

×