"Пригадую, мама поспішала на роботу, попросила мене наглядати за бабусею Поліною, — каже найстарша жителька будинку на вул. Ковельській, 18 у Луцьку 71-річна Христина Фесенко. — Бабуся лежала в ліжку, я сиділа навпроти на дивані. І раптом вона як засміється! Каже: "Посмотри, кто возле тебя сидит!". Повертаю голову — сидить на дивані високий чоловік у чорній шляпі, білій сорочці, чорному фраку, з галстуком. Вищирив зуби й сміється до мене — уявляєте? Я перелякалася й утекла геть із квартири".

На фасаді будинку будівельники виклали дату зведення — 1907. Із плану новобудов, датованого 1929 роком, дізнаємося, що власником будівлі тоді був єврей Фрима Шнайдер. Більше жодних спогадів не залишилося. Нині в сторічному будинку — одинадцять квартир різного планування, переходи між помешканнями замуровані. Мешканці стверджують, що колись в будинку був готель.

Христина Фесенко живе на Ковельській, 18 з 1961 року. Пригадує, після смерті бабці Поліни, яка "не боялася ні Бога, ні чорта, бо вижила у німецькому концтаборі", привид чоловіка й далі ходив квартирою. Щоночі чулися кроки, якийсь грюкіт.

15 років тому до хати запросили священиків на освяту.

— Тут таке творилося, вам не передати! — хапається за голову пенсіонерка. — Бляхами шурхало в духовці, стукало, грюкало. Батюшка тут і крейдою малював, і свяченим маком сипав. Після того скроплення нічний грюкіт припинився, але привид і далі продовжував гуляти будинком.

Сусіди не раз бачили у вікні квартири Фесенко чоловічу постать. Коли ж запитували, що то за гість, жінка дивувалася — ніхто не приходив.

— А останнього разу коли бачили?

— Бачу його майже щоночі, погано сплю. Тінь бачу. Нічого мені не каже, тільки ходить по кімнаті. А старші люди кажуть, що й не треба до нього говорити, бо то домовик ходить. Кіт мій, Тіккі, боїться його — одразу втікає на кухню. А я звикла — вже не лякаюся.

Привида чоловіка в старовинному одязі бачила мешканка сусіднього будинку.

— Я часом приходжу сюди допомогти, — розповідає Раїса Волога, 51 рік. — А одного разу залишилася ночувати. Серед ночі прокинулася, бо відчула коло себе чиєсь дихання. Відкриваю очі — стоїть у чорному фраку, чорній шляпі. Намагався мене душити. Я закричала — йди звідси! Він одразу десь подівся.

— Так, так! Багато хто не вірить, — підхоплює Фесенко. — Ми не знаємо, що то може бути. У старих будинках так буває. А в нашому взагалі страшно жити.

Кіт мій, Тіккі, боїться його — одразу втікає на кухню

Привида чоловіка бачили й на горішньому поверсі. Пенсіонерка пригадує, що покійна сусідка з другого поверху часто прохала Христину залишитися переночувати в неї. Одного разу вона побачила, як привид заходить до будинку через балкон на другому поверсі.

— Вона мене вночі будить: "Христино, вставай!" Дивлюся, той самий чоловік? І моя невістка Аня бачила. Тоді саме холодець варила. Вийшов він із ванної кімнати й обійняв її за плечі холодними руками. Вона наробила крику, скочила в ліжко.

Микола Сладковський, 49 років, живе в будинку на Ковельській 15 років.

— Прокидаюся якось — він стоїть у вікні за шторою, — розказує Микола. — Ще раз під будинком стояв, бачив його з вікна. Кажуть, що це колишній власник — чи то єврей, чи то поляк. Переказують, дуже свою дружину лупцював. Нібито виїхав до Польщі, а його примара й досі будинком блукає. Ще хтось стверджує, що це домовик.

Оператор біолокацій Західного центру енергоінформаційних наук Ігор Кордунов, 56 років, зголосився дослідити будинок.

Рамка почала обертатися на прибудинковій ділянці розміром 4х4 метри.

— Ось зона біоенергетичного дискомфорту. Інформаційний фон цієї ділянки у 5–6 разів нижчий від інформаційного фону людини. Це пов"язано з раптовою смертю людини, ймовірно, старшого чоловіка. У момент смерті він пережив раптовий спалах-жах, ця інформація відбилася на всіх предметах у цьому місці — на стінах, вікнах, на будинку, на землі. Це так званий фантом — самостійна інформаційна структура.

— Наскільки це небезпечно для мешканців будинку?

— Якби центр фантома був у квартирі, а особливо в спальні чи кухні, де найчастіше перебуває людина, господарі неодмінно хворіли б. Відчуваєте, коли стоїте в епіцентрі, трішки болить голова? У зоні біоенергетичного дискомфорту людина почувається незахищеною, часом надміру збудженою, може відчувати холод. Ритм мозку збивається, порушується циркуляція крові. Це пов"язано з тим, що руйнується захисна оболонка людини. Але вже за п"ять метрів звідси цілком безпечно. Не дивно, що привида багато хто бачив у вікні — воно виходить на ділянку з аномалією. Щоб нейтралізувати фантом, у землю треба закопати пристрій-нейтралізатор.

×