32-річний рівнянин Руслан Загурський виготовив дитячий конструктор, який уміщується в мильницю. Із нього можна скласти 800 моделей.

— Я зробив свій конструктор із банки з-під кави. Дуже дешево. Одна 250-грамова банка — один конструктор, — запевняє винахідник. — У ньому 43 деталі та безліч варіантів складання.

На ідею Руслана надихнула мама, яка щоранку п"є розчинну каву. У квартирі знайшлося кілька бляшанок.

Руслан викладає в гуртку технічного моделювання в школі N22 Рівного. У порожньому класі він розклав із десяток своїх моделей — для демонстрації. На столі стоять гелікоптер, танк із рухомою бійницею, два винищувачі, робот, крісло та кілька машин.

— Щоб зібрати це все, треба багато часу, — сміється Руслан. Бере в руки гелікоптер і показує, як крутиться маховий гвинт. — Я збирав гелікоптер дві години, а розібрати можу за 30 хвилин. Захочу — і він стане підводним човном.

Кожна модель продумана до деталей. У винищувачах можна роздивитися крісло пілота, вантажівки мають маленьке кермо й можуть їздити.

— Я навчаю 60 школярів різного віку. Ходять переважно хлопці, — каже винахідник. — Спершу не вірили, що я сам зробив.

Руслан має спеціальний каталог, де показує дітям зображення готових моделей. Серед них — телефон, гойдалка, газонокосарка, дитячий візок, підйомний кран, гоночний кар "Формула 1".

— Тільки літаків умію робити з десяток моделей, — запевняє Руслан.

Увесь конструктор легко вміщається у звичайній мильниці. Окрім деталей, у ній лежать пакетик із гайками та маленький гайковий ключ.

На виготовлення одного конструктора йде день.

— Розрізаю кусачками бляшанку, розкатую, вимірюю та ріжу. Роблю дев"ять видів деталей, складаю в коробку, — каже Загурський. — Китайський конструктор на ринку коштує сім гривень, а скласти можна лише одну модель!

Спеціальної технічної освіти Руслан не має. Три роки навчався в київському інтернаті для дітей з вадами слуху. Після аварії на ЧАЕС мати забрала додому в Рівне, де закінчив звичайну середню школу.

— Я займався карате — на шпагат сідав краще за всіх учнів, але покинув. Роботи не мав. Десять років тому зібрав свій перший конструктор і вирішив займатися моделюванням, — пояснює винахідник. — Тепер допомагаю знайти роботу глухонімим. Працюю для них перекладачем, роз"яснюю документи.

Руслан Загурський давно мріє запустити свій конструктор у виробництво. Але й досі не знайшов спонсора.

— Фірми кажуть: отримай спершу ліцензію, — знизує плечима винахідник. — Іще потрібні штампи та контрольний зразок для тиражування. На це треба 50 тисяч гривень.

×