За темпами розвитку Тернопільщина увійшла до трійки найкращих областей України. Про особливості сільського господарства в області розповідає перший заступник губернатора з питань економіки та агропромислового комплексу Петро Вовчук.
Чи правда, що бурякові ділянки 2007-го істотно зменшилися?
— Минулого року Тернопільщина посіла п"яте місце в Україні за кількістю вирощених буряків. Через інсинуації з цінами на початку цього року, цукрового буряку посіяли на 9 тисяч гектарів менше. Тільки через урожайність знову вийдемо на той самий вал сировини. Плануємо, що буде 2 мільйони тонн. Урожайність становить 342 центнери з гектара. Це значно вище, аніж минулоріч.
Завдяки чому вдалося підвищити врожайність?
— Кращий догляд, технології, міндобрива. У нас господарств багато, а мінеральні добрива єдині — азот, фосфор, калій. Якщо дати по повній програмі, тобто десь 500–550 кілограмів речовини міндобрив у науково обґрунтованих співвідношеннях, то буряки в нас будуть родити по півтисячі центнерів з гектара. Але не всі мають такі можливості. Їх можуть використати тільки кращі, економічно міцні. Наприклад, такі фермери, як Олег Крижовачук, Антон Білик, Іван Гута, Петро Гац, Йосип Гасюк і ще кілька.
В області ще багато землі лежить перелогом?
— Якщо донедавна було екстенсивне ведення господарства, то зараз майже всю землю обробляють. Фактично вже пішов серйозний інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва. За останніми даними, десь 84 тисячі гектарів — перелоги. З них близько 60 тисяч узагалі не можна рухати, бо то є крутосхили. Проводити на них виробництво — тільки на шкоду.
Чи вистачить урожаю зерна для області?
— Озимої пшениці зібрали 450 тисяч тонн. Того достатньо не тільки для обслуговування нашого регіону. Для Тернопільщини потрібно у середньому 150 тисяч тонн зерна. Мова йде не тільки про пшеницю, а й жито, горох, ячмінь. Зараз підняли планку до 180 тисяч тонн. Але річ у тому, що ні місто, ні райцентри не в змозі закупити зерно відразу після жнив — немає вільних коштів.
Як вирішуєте проблему з закупівлею зерна?
— Укладаємо тристоронні угоди між переробниками, виробниками й адміністраціями. Зобов"язуємо притримати зерно, щоби було борошно для хлібних виробів протягом усього року. І це нам вдається. Заготовлено понад 160 тисяч тонн продовольчого зерна. Вистачить на увесь рік на хлібні вироби, печиво, булочки, — усе, що виробляють в області. Маємо навіть можливість робити інтервенцію на ринку борошна вищого ґатунку, другого сорту, першого ґатунку по пшениці. Ми точно знаємо: на Тернопільщині хліб буде. Ціну утримуємо на одному рівні завдяки поставкам зерна з Держрезерву.
Що зараз сіяти найвигідніше?
— Однозначно, ріпак. Як озимий, так і ярий. У майбутньому з нього будемо виробляти біодизель. Якщо 2005 року засіяли 2 тисячі гектарів ріпаку, 2006-го — 25 тисяч, то 2007-го вже 70 тисяч гектарів. Ріпак дозріває й обмолочується за тиждень-два та й ціна висока — 1800 гривень за тонну. У кожному районі, крім Бережанського, ця культура займає тисячі гектарів. План по ріпаку перевиконано на 200 відсотків.
Коментарі