Два роки тому "Газета по-українськи" поцікавилася в депутатів новообраної Львівської обласної ради про плани щодо подолання бідності. Що ж сьогодні кажуть народні обранці про свої обіцянки?

— Те, що в обласній раді більшість заможні депутати, то це не недолік. Не хотів би, щоби підприємців чи директорів зараховували до тих, хто займається "дерибаном". Це мудрі люди, — говорив два роки тому 49-річний Леонід Мельник біля свого сріблястого "Фольксваґен-Пассата". Депутат працював радником голови товариства "Львівобленерго". Сьогодні Мельник — заступник директора філії "Магістральних нафтопроводів "Дружба". На сесію приїздить у чорному джипі "тойота".

— Кожне наше рішення — тільки на користь людей, — переконує депутат.

Президент мостиської асоціації підприємств "М 99" Богдан Турчин, 48 років, виходить зі свого джипа. У квітні 2006-го він казав: "Чим більше багатих людей, тим краще — вони дадуть роботу біднішим".

Перед дверима облради міліціонер віддає йому честь і вручає конверт.

— Хтось став багатшим, хтось біднішим, — розмірковує керівник підприємців біля гардероба. — Наміри покращити життя людей у депутатів завжди є. Але все залежить від Києва.

Директор "Краківського ринку" Володимир Кожан, 62 роки, приїжджає темно-синім "Мерседесом-600". Два роки тому в нього був джип.

— Бідність — як ракова пухлина, тягнеться споконвіку, і ми нині не здатні повністю подолати її, — говорив він 2006-го.

Кожан пішов працювати в комісію з питань паливно-енергетичного комплексу.

— Тільки гноблять простого обивателя та підприємця, — скаржиться тепер. — Депутати обласної ради на цю ситуацію вплинути ніяк не можуть.

Депутати групками заповнюють сесійну залу. Худіші обирають місця посередині, огрядні — біля проходів. Один просить телеоператора пересунути камеру й не знімати його товсту шию.

Президент товариства "Львів-Петроль" Петро Малех, 61 рік, розмовляє в кулуарах із колегою по комісії з питань використання земель Ігорем Держком, 49 років.

— Буде досягнуто все, що було намічено, — переконував депутат 2006-го.

— І ми все робимо! — не втрачає оптимізму й сьогодні. — Із нашої доброї волі три тисячі працівників "Львів-Петролю" отримують стабільну, у п"ять разів вищу зарплату, ніж середня по Україні.

— В обласній раді побільшало багатіїв? — запитую.

— Так, і надалі ця кількість зростатиме! — усміхається Мелех.

— Та треба ліквідувати корупцію та систему тіньового ринку, зробити прозорими програми економічного розвитку й інвестування, відділити діючий бізнес від чинної влади, — переконаний Ігор Держко. — Навести лад нам перешкоджають самі ж депутати, які є лобістами своїх інтересів у приватизації нерухомості та землі. Із 120 обраних в обласну владу більше половини таких.

Земельну комісію очолює "бютівець" Євген Буба, 50 років. Він директор підприємства "Руно", що випікає хліб.

— Життя покращиться, бо прийшов до влади помаранчевий уряд, почалися виплати заощаджень, у Верховній Раді лежить пакет документів для покращення добробуту, — каже Буба та зникає в залі.

40-річний Ярослав Рущишин, гендиректор товариства "Троттола", яке шиє легкий жіночий одяг під брендом "Сенсус", на засідання не прийшов — здає сесію правника-заочника в Київському університеті Шевченка. 2006 року підприємець закликав працювати, а не сидіти на дивані.

— Я проштудіював закон про місцеве самоврядування, — говорить Рущишин по телефону. — То столична забавка для депутатів: ви собі потроху діліть землю та не заважайте нам управляти країною. Зробити щось на місці? А дулі!

Голова правління товариства "Львівобленерго" 33-річний Володимир Матвіїшин першу каденцію в облраді.

— Чим займається обласна рада — це не політика, а політиканство, — каже він.

×