У Калуші Івано-Франківської області вже рік діє соціальний гуртожиток для сиріт. В Україні таких закладів три. Калуський розрахований на 25 осіб. Кошти для облаштування гуртожитку виділили з бюджету.
— Не кожен навіть удома має такі умови. Ці діти у свої 20 років справді безпомічні, часом навіть їсти не вміють зварити, — директор гуртожитку Євдокія Дацьків, 56 років, веде до свіжопобіленої кімнати. Біля ліжка — дві тумби з пухнастими песиками, біля шафи — кросівки. На кріслі одяг. Струнка чорнява дівчина в чорних джинсах і жовтому гольфі піднімається з крісла, з недовірою поглядає на гостей.
— Це подарунок Інни — на пам"ять мені залишила, коли її родичі знайшлися, — каже Надія Рогацька, 20 років. Вона — єдина дівчина в гуртожитку. Народилася в Богородчанському районі. Немовлям опинилася в Надвірнянському будинку маляти, потім переїхала до Волинського дитбудинку і вже школяркою — до Угодницької школи-інтернату. Там довідалася, що має старших брата й сестру, у Луганську десь навчаються молодші.
— Немає у мене родини, відказна я, — Надя дивиться під ноги.
Рогацька вивчилася на бухгалтера. Влаштуватися на роботу не змогла: без досвіду не беруть.
У гуртожитку проживає вісім хлопців. За житло не платять, лише харчуються за власні гроші.
— У нас усі працевлаштовані, — каже Євдокія Дацьків. — Двоє працюють охоронцями на базі "Стиль", троє — в товаристві "Добробут", один — у торговому центрі "Фуршет". Ось тільки з грошима не вміють обходитися. Я ледь чи не впрошую їх відкрити депозити й відкладати щось на завтра. Сироти отримують пенсію до 23 років.
На ремонт даху й помешкань гуртожитку пішло 850 тис. грн. Тут є тепло й гаряча вода. Кухня спільна, але простора, встановлено кілька мийок і газових плиток. Є 12 холодильників. Їдальня — окремо. Для прання придбали машину. Мешканці можуть безкоштовно користуватися ними упродовж трьох років. За цей час молода людина має навчитися давати собі раду.
— А куди їм діватися потім? — бідкається Євгенія Дацьків. — Соціального будівництва вже не ведуть, а грошей купити власне помешкання нема. Анатолієві Троцюку виповнилося 23 роки. Він уже мав би йти з гуртожитку. Але тоді йому або бомжувати, або жебракувати доведеться. Зараз працює в благодійній організації, заробляє копійки. Ми вже другий раз продовжуємо йому термін проживання тут.
На Франківщині живуть 1300 сиріт.
4 
35413
Коментарі