56-річноМУ Ярославові Гилевичу із села Пониковиця Бродівського району Львівської області 19 липня зателефонувала донька Ольга з Тернополя. Вона повезла двох маленьких дітей до родичів, попросила батьків погодувати телятко та собак на її обійсті. Ярослав запряг коней і разом із 55-річною дружиною Галиною возом виїхав на сільську дорогу. За кілька сот метрів почав обганяти підводу. Коні сполохалися і шарпонули вбік. Гилевичі злетіли з воза.
— Чого коні сполохалися — невідомо, — розповідає завідувач Пониковицьким дошкільним навчальним закладом Марія Бучинська, 59 років. — Але вони не вперше так зривалися з місця. Селяни радили Ярославові продати таких коней, а він не хотів. Казав, що звик до них.
Гилевич упав під віз і розбив голову. Галина Гилевич зламала ліву руку.
— Сусідка в той час пасла череду, — продовжує Бучинська. — Каже, що це було страшне видовище: у Ярослава вся голова в крові, дуже стогнав.
"Швидка" не довезла Ярослава живим до лікарні.
Ховати Гилевича зійшлася майже вся Пониковиця: Ярослав багато років пропрацював бригадиром у колгоспі. Згодом кіньми допомагав селянам обробляти городи.
2 
35413
Коментарі