У Тихому Океані плаває острів із сміття удвічі більший за територію США (ФОТО)

 

Ця величезна купа плавучого сміття – фактично найбільше звалище планети – тримається на одному місці під впливом підводних течій, що мають завихрення. Смуга "супу" тягнеться від крапки приблизно за 500 морських миль від узбережжя Каліфорнії через північну частину Тихого океану мимо Гаваїв і ледь не досягає віддаленої Японії, пише The Independent.

Американський океанолог Чарлз Мур – першовідкривач цієї "великої тихоокеанської сміттєвої плями", воно ж "круговорот-смітник", вважає, що в цьому регіоні кружляють близько 100 млн. тонн плавучого непотребу.

Директор по науці Algalita Marine Research Foundation (США) Маркус Еріксен заявив напередодні, що спочатку люди припускали, що це острів з пластикового сміття, по якому, можливо, можна ходити, але це уявлення неточне. Він назвав цю рідоту "супом з пластика".

Океанолог Кертіс Еббесмейер, що веде авторитет з питань плавучого сміття, стежить за накопиченням пластика в океанах більше 15 років. Круговорот-смітник він порівнює з живою істотою: "Воно пересувається по планеті подібно до великої тварини, спущеної з прив"язі". Коли ця тварина наближається до суші – а у випадку з Гавайським архіпелагом справа йде саме так – результати дуже драматичні. "Варто сміттєвій плямі блюванути, як цілий пляж покривається цим конфетті з пластика", – свідчить Еббесмейер.

Власне, "суп" – це два сполучених перемичкою райони по обидві сторони Гавайських островів – їх іменують західно-тихоокеанським і Східно--тихоокеанським сміттєвими плямами. Приблизно п"яту частину сміття – від футбольних м"ячів і байдарок до кубиків Lego і целофанових пакетів – складає те, що викидають з кораблів і нафтових платформ. Інше потрапляє в океан з суші.

Мур, у минулому моряк, наткнувся на це море непотребу випадково 1997 року, коли, повертаючись додому після гонки на яхтах, вирішив скоротити  шлях. Отже, Мур направив своє судно в так званий "Північно-тихоокеанський круговорот" – область, де води океану поволі рухаються по кругу, оскільки вітер там слабкий, а атмосферний тиск надзвичайний високий. Зазвичай моряки уникають заходити в такі райони.

Мур здивувався, усвідомивши, що тут – за тисячі миль від землі – його оточує сміття. Яхта борознила смітник день за днем. "Всякий раз, коли я виходив на палубу, мимо плив якийсь непотріб, – сказав Мур в інтерв"ю. – Як ми могли загидити таку величезну акваторію? По ній доводиться пливти цілий тиждень".

Після цього Мур, спадкоємець великого капіталу, вкладеного у нафтопромисловість, продав свої компанії і зробився активістом екологічного руху. Вчора він застеріг: якщо споживачі не обмежать використання пластика, який не переробляється, найближчими десятиліттями площа поверхні пластикового "супу" подвоїться.

За словами професора Гавайського університету, океанолога Девіда Карла, необхідні ширші дослідження для встановлення природи і розмірів цього явища, але у висновках організації Algalita "немає причини сумніватися".

Професор Карл вважає, що ця велика засмічена область є ні більше, ні менше, як середовище нового типу. Традиційно сміття, що потрапляє в океанські зони кругових течій, піддавалося гниттю і іншим процесам біорозпаду.

Але сучасний пластик настільки довговічний, що на Північно-тихоокеанському звалищі виявляються предмети півстолітньої давності. "Все до останнього, навіть найменші шматки пластика, виготовленого за останні 50 років, якщо вже вони потрапили в океан, досі десь там бовтаються", – пояснив Тоні Ендреді, хімік з Research Triangle Institute (США).

За словами Мура, оскільки море сміття прозоре і залягає прямо під поверхнею води, на фотографіях Землі з супутника воно невиразне. "Його можна бачити тільки з носа корабля", – пояснив він.

За даними Програми навколишнього середовища ООН, пластикові відходи є причиною загибелі більше 1 млн морських птахів на  рік, а також більше 100 тис. морських ссавців. У шлунках полеглих морських птахів знаходять шприци, запальнички і зубні щітки – всі ці предмети птахи заковтують, приймаючи їх за їжу.

Як вважається, пластик складає 90% всього сміття, плаваючого в океанах. У 2006 році співробітники Програми навколишнього середовища ООН підрахували, що на квадратну милю океану припадає 46 тис. одиниць плавучого пластикового сміття.

×