Крішнан і його колеги провели дослідження на мишах, яких регулярно піддавали стресу. Дослідники помістили генетично схожих мишей в одну клітку з великою, агресивною мишею і спостерігали за їх поведінкою протягом місяця. У результаті виявилось, що деякі піддослідні гризуни залишалися боязкими і полохливими навіть через тридцять днів після зустрічі з мишею-забіякою, тоді як інші тварини після сутички із забіякуватою мишею швидко приходили до тями і могли нормально взаємодіяти один з одним.
Після цього експерименту фахівці вивчили центри задоволення мозку мишей - вентральну тегментальну область і прилегле ядро. Ці зони, а також префронтальна область кори головного мозку є частиною системи винагороди і відіграють першорядну роль у розповсюдженні і обробці нервових імпульсів, які відповідають за виникнення і запам"ятовування приємних відчуттів від таких могутніх стимуляторів задоволення, як їжа, вода і секс. Дослідження цих центрів показало, що у прилеглому ядрі у "вразливих" мишей підвищений рівень нейротрофічного чинника головного мозку (BDNF), чого не спостерігається у особин, які не піддаються впливу стресу.
Доктор Ваїшнав Крішнан надає цьому відкриттю особливого значення, оскільки дослідникам також вдалося виявити високу концентрацію BDNF у тканинах прилеглого ядра мозку у людей, схильних до депресій. Таким чином, виходить, що за сприйнятливість до стресів відповідає BDNF, і якщо знизити його рівень у мозку, то можна уникнути депресивних станів. Учений вважає, що результати даного експерименту допоможуть розробити нові способи терапії, які зроблять людину стійкою до стресових ситуацій, повідомляє Reuters.
4 
35413
Коментарі