За перші чотири місяці 2008 року заборгованість громадян України перед банками виросла на 30,8 мільярдів гривень. Загальна ж сума кредитних боргів фізичних осіб становить майже 184 мільярди.

Експерти підтверджують, що до квітня банки постійно збільшували кількість і розміри кредитів. Але починаючи з травня об"єми кредитування почали стрімко падати,.

На думку аналітиків, високі показники кредитування у січні-квітні в першу чергу стимулювало зростання доходів населення. За цей період вони зросли на 47% (в порівнянні з січнем-квітнем 2007 року).

За даними Держкомстату, громадяни у січні-квітні отримали близько 237 мільярдів гривень. Основне джерело грошей для українців - заробітна плата. Її загальний розмір склав 104 мільярди гривень.

Хоча в той же час, в порівнянні з минулим роком, частка зарплати в доходах населення скоротилася на 1,2% - до 43,9%. Рівно на стільки ж збільшилася частина доходів, отриманих не за основним місцем роботи, - до 11,1%.

При цьому основні статті витрат українців практично не змінилися. Як у минулому, так і цього року люди витрачають основну частину заробітку на товари і послуги. На них пішло майже 83,2% доходу, або 197 мільярдів гривень.

Водночас, за словами банківського аналітика компанії "Міленіум Капітал" Вікторії Безверхої, основну частину свого заробітку (60%) українці витрачають на продукти харчування. Також, за її словами, збільшення доходів громадян "з"їдає" інфляція. "З квітня 2007-го по квітень 2008 року інфляція склала 30%, тоді як реальний дохід населення виріс всього на 16%", - підсумувала вона.

Саме тому учасники круглого столу, організованого комунікаційною групою ESG, дійшли висновку, що говорити про "перегрів" банківської системи можна тільки у контексті споживчого кредитування.

"За обсягом виданих кредитів на душу населення ми вже наближаємося до сусідів - Польщі і Угорщини", - говорить голова правління Индекс-банка Ігор Францкевич.

З іншого боку, можна говорити про те, що частково Національний банк своїми постановами вже обмежив видачу "довгих" кредитів. Так, виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації (УНІА) Олексій Пилипець підтвердив факт часткового згортання банками іпотечних програм. За його словами, це викликано в першу чергу обмеженням Нацбанком довгострокових кредитів і проблемами з залученням ресурсів.

Прогнози УНІА невтішні - незабаром більшість банків припинять свою роботу на іпотечному ринку.

З колегою погоджується голова правління банку "Фінанси і Кредит" Володимир Хливнюк. "Той факт, що НБУ продовжить обмежувати роздрібне кредитування, не викликає сумніву, адже уряд вважає, що саме такі кредити неабиякою мірою є джерелом інфляції", - говорить він.

В той же час, на думку фінансистів, Національному банку слід було б обмежувати тільки банківські операції з підвищеним рівнем риски. А до них банкіри відносять в першу чергу кредитування населення на споживчі цілі.

Таким чином, НБУ міг би "убити відразу двох зайців". З одного боку, підвищити якість кредитних портфелів комерційних банків, з іншої - знизити вплив роздрібного кредитування на зростання цін. Нагадаємо, що раніше глава ради Нацбанку Петро Порошенко заявляв про те, що регулятор планує ввести додаткове резервування за беззаставними кредитами.

За словами джерела у правлінні НБУ, регулятор стурбований можливістю різкого зростання неповернень роздрібних кредитів, що може стати причиною кризи української економіки за аналогією з іпотечною кризою в США.

"У нинішній ситуації беззаставні кредити - це дуже ризикові активи, оскільки наша людина не уміє рахувати гроші і розраховувати свою кредитоспроможність, - вважає чиновник НБУ.

Банкіри погоджуються, що узяті ними темпи кредитування населення мають високі ризики неповернень, але вважають, що з проблемами вони зіткнуться не відразу.

"Україна ще не пройшла довгостроковий цикл іпотечних кредитів, якоюсь мірою закінчується первинний цикл видачі автокредитів", - пояснює перший заступник голови правління Укрсоцбанку Валентина Жуковська.

Негативну думку про українські банки висловила також Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor`s (S&p). За його даними, фінансовий сектор України перебуває на останньому місці серед країн Європи і СНД, що розвиваються, за якістю кредитного портфеля - показник потенційних проблемних активів українських банків складає 75%.

У S&P заявляють, що однією з причин "негативного" прогнозу рейтингу України є рішення уряду Юлії Тимошенко про часткове повернення населенню внесків Сбербанку СРСР, що становлять 24% ВВП, що свідчить "про тенденцію до посилення витрат, пов"язаною з електоральним циклом".

"У країні розкручується спіраль "зарплата-ціни", яка з високою вірогідністю відіб"ється на економічній стабільності і довгострокових перспективах зростання", - відзначає S&P.

З урахуванням збільшення зовнішнього боргу фінансового сектора України до 28 млрд доларів агентство "турбує значний ризик рефінансування зобов"язань української банківської системи", повідомляє Newsru.ua

×