"Риби щасливі плавати, а птахи — літати" - 20 березня відзначають Міжнародний день щастя

Резолюцією 66/281 на 118-му пленарному засіданні ООН визнала актуальність щастя та благополуччя загальнолюдськими цінностями. Всім державам-членам ООН, міжнародним та регіональним організаціям, а також громадянське суспільство запропонували застосовувати більш комплексний, справедливий і збалансованний підхід до економічного зростання, який сприяє викоріненню бідності, сталому розвитку та забезпеченню щастя і благополуччя всіх народів.

20 березня святкують Міжнародний день щастя. Його поняття трактують по-різному.

Психологія пояснює щастя, як психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині.
На думку американського психолога Абрахама Маслоу сутністю щастя є задоволення потреб. Маслоу вважає, що люди мають п'ять рівнів потреб:
фізіологічні потреби — голод, спрага, сон
потреби безпеки
потреби спілкування і любові
потреба в повазі
потреба самореалізації

По задоволенню потреб нижчого рівня виходять на перший план потреби більш вищого порядку. Щаслива людина — це людина, яка задовольняє всі потреби. Оскільки найвищою є потреба самореалізації, можна припустити, що люди щасливі — це люди самореалізовані.

Наука фізіологія визначає щастя, як стан, що можна вивчити за допомогою доступних методів медичного обстеження. Встановили, що за стан щастя відповідає активність кори лівої передлобної частки головного мозку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щастя без розуму — торбина дірява": 10 приказок про щастя

"Ґлюксфоршунґ" – це не експеримент, а серйозна наука. Так німецькою мовою називається наука про щастя. Особливо її полюбляють економісти. Співробітники Лондонської школи економіки та політології виявили, що існує так званий ген щастя. Люди, які мають дві копії даного гена (по одному від кожного з батьків), у два рази частіше задоволені своїм життям, показало дослідження.

Чудо-ген носить назву 5-HTT. Він відповідає за те, наскільки добре нервові клітини можуть поширювати серотонін, що допомагає контролювати настрій.

Відомо, люди з низькими рівнями серотоніну схильні до депресії. Тепер же вчені знайшли підтвердження тому, що люди з так званим "функціональним варіантом" гена 5-HTT вели більш щасливе життя.

З точки зору медицини "гормони щастя" - ендорфінами, серотоніном і дофаміном. Їх синтез і кругообіг в організмі порушуються при ендокринних, інфекційних і вірусних захворюваннях. Серотонін є нейромедіатором головного мозку, який виробляється в шишкоподібній залозі людини. Якщо ендорфіни впливають, в основному, на короткочасні стани ейфорії і радості, то серотонін, його регулярна розробка та процеси захоплення у нейронах, більшою мірою створюють фон щастя і довготривалої задоволеності. Інший гормон і нейромедіатор, тісно пов'язаний з серотоніном, — дофамін. Дофамін є одним з хімічних факторів внутрішнього підкріплення і є частиною "системи заохочення" мозку". Ендорфіни виділяються в кров при заняттях спортом, активному русі, при споживанні деяких продуктів, наприклад, гіркого шоколаду, цитрусових. Хвороби порушують синтез життєво важливих елементів та корисних речовин, що звичайно впливає на синтез гормонів, на загальне самопочуття.

Філософи принаймні з часів Сократа досліджують природу щастя і його досяжності. Обидва ці питання розглядаються в контексті питання, чи залежить щастя тільки від філософської позиції, чи залежить також від зовнішніх обставин. Особливо в давні часи розуміння щастя було пов'язано з розумінням людської природи. Ми знаходимо, таким чином, різні підходи:
Як певний ідеал, щастя в земному житті неможливе. Але може бути досягнуто як нагорода за земні справи в загробному житті (рай).
Згідно з Арістотелем щастя є дією відповідно до своєї природи. Риби щасливі плавати, а птахи — літати. Натомість, природу людини характеризує здатність мислити й творити політичні організації, відтак найщасливішим є філософ і державний діяч. Аристотель однак і не применшував роль фізіологічних потреб (він відчував, що щаслива людина повинна бути добре нагодована).
Можна також досягти щастя, що розуміється як суб'єктивно найкраще положення в житті і оцінюється як:
міра радощів життя (наприклад, в епікурействі);
сила характеру, що унезалежнює людину від обставин (наприклад, в стоїцизмі або буддизмі).

Академічний тлумачний словник Української мови, виданий в 1970-1980-х роках пояснює щастя, як :

1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.
2.Досягнення, успіх, удача.
3.Доля, талан

Японська міфологія має сім богів щастя, одним з яких є бог красномовства Бенсай-тен. Це він, за повір'ями, засобами красномовства продовжував життя, збагачував його, дарував мудрість, захищав від злих сил. Зображувався Бенсай-тен верхи на драконі чи змії, тримав у руках музичний інструмент біва.

Релігія. Згідно з християнством абсолютним щастям є безпосередній контакт з Богом — визначається святим Фомою Аквінським як блаженне бачення. Боецій писав, що Бог є Щастям, і люди можуть бути щасливі, беручи участь у щасті Бога.

Згідно з вченням ісламу щастя пов'язане з поведінкою відповідною волі Аллаха — відтак праведні особи щасливі, а грішники нещасливі — як в земному житті так і загробному.

Згідно з вченням буддизму, неможливо досягти щастя, рухаючись шляхом бажань, адже повне їх задоволення неможливе. Єдиний шлях до досягнення міцного щастя полягає у відмові від цих бажань. Таким чином досягається стан нірвани.

×