Відразу зрозуміло, що у Італії все пішло наперекосяк: увійшовши в прекрасний City hall assembly room у Кардіффі, бачиш Франко Карраро, члена виконкому УЄФА (без права голосу), який в цей святковий день дивиться в підлогу і хитає головою.

На аркуші, який об 11:35 за італійським часом витягнув із запечатаного конверта Мішель Платіні, написано "Польща і Україна" - саме в цих країнах проводитиметься чемпіонат Європи по футболу 2012 року. Це поразка набагато важча, ніж забитий в твої ворота м"яч. Від ухваленого тут рішення залежало питання про інвестиції в реставрацію об"єктів на 672 млн. євро і надію на те, що із зарубіжних газет і з телеканалів зникнуть новини про судові процеси у зв"язку з договірними матчами і насильством на стадіонах.

Залишається тільки плакати. І дійсно, декілька сльозинок пролилися з очей міністра спорту Італії Джованни Меландрі, хоча пізніше вона заперечувала цей факт: "Я не плакала, я просто прикрила обличчя руками". Нібито плакати - гріх. Не тільки італійська делегація покидала зал із заплаканими очима. Дехто був розгніваний. "Я дуже засмучена і розчарована, тому що я переконана, що з документами у нас все було в порядку". За словами міністра, рішення УЄФА було "ухвалене виходячи не із спортивної політики, це була політика, політика". УЄФА дала шанс країнам, які недавно увійшли до європейської сім"ї. Це вибір у дусі європейської єдності, його слід поважати: були змагання, треба сприймати їх спортивно і робити ставку на перемогу на полі європейців.

Потім настає черга Джанкарло Абете, президента італійської футбольної асоціації Federcalcio. Він виступає з дуже жорсткою самокритикою: "Це не поразка на полі, це поразка країни, яка не змогла подати себе". Потім він відмовляється від пошуку винних і визначення відповідальності, як це зазвичай відбувається, коли трапляється щось погане: "Зараз не варто винити політику, тому що типова італійська звичка відразу ж шукати винуватих у поразці - це погана звичка. У житті треба вміти програвати".

І потім, Італія ніколи не звертається до своїх президентів чи прем"єрів, коли вона виставляє свою кандидатуру як місце проведення спортивного заходу. Мабуть, цього разу слід було б так зробити, замість того щоб "демонструвати надмірну самовпевненість". Досить було поглянути на конкурентів. Як підкреслила ВВС: "Польща і Україна представили вражаючі презентації, вони залучили Андрія Шевченка, воротаря Liverpool Іржі Дудека, колишнього чемпіона в суперважкій вазі Віталія Клічко, олімпійського чемпіона Сергія Бубку, президента України Віктора Ющенка". Останнього до того ж можна щодня побачити в новинах CNN - тоді як всі іноземні репортери запитували, як виглядає італійський міністр.

От так італійська делегація відпрацювала у Кардіффі, з черговою усмішкою, типовою для тих, хто упевнений у власній перемозі. Нібито з пам"ятної берлінської ночі було досить виставляти ікону Марчелло Ліппі (головний тренер збірної Італії) і картинку з Кубком світового чемпіонату, щоб всюди вигравати. Вчора ніхто не посміхався, зокрема президент італійської футбольної ліги Антоніо Матаррезе. "Це ще один ляпас італійському футболу, результат того, що УЄФА вибрала президентом Мішеля Платіні. Було б безглуздо на моєму місці зараз захищатися, - говорить Матаррезе, - я став президентом лише рік тому, і у мене навіть не було часу, щоб налагодити необхідні контакти. Крім того, необхідно враховувати і зміну політики УЄФА: більша пошана і можливості дрібнішим федераціям. Історичний переворот".

Жорстким і чесним був Джіджі Ріва (віце-комісіонер італійської федерації): "Ми йдемо на стадіони в касках, і за відсутністі безпеки ми створюємо складні ситуації для всього світового футболу". Сумним з презентації вийшов і Лука Панкаллі, надзвичайний комісар італійської федерації футболу, який за планом став би директором організаційного комітету: "Я думаю, що проблеми, які у нас були, пов"язані з насильством, могли зіграти вирішальну роль у голосуванні". І не тільки це: мабуть, після скандалів Італія повинна була позиціонувати себе в іншому світлі.

Массиміліано Нероцци, La Stampa

Переклад Inopressa.ru

×