Благодійна організація "Турбота про літніх людей" працює в Чернігові понад вісім років. Три роки тому в її членів з"явилася можливість вивчати англійську. Заняття проходять щоп"ятниці.

В офісі організації на вул. Героїв Чорнобиля в Чернігові натискаю кнопку дзвінка.

— Хто це не знає, що в нас тут просто так заходять, — чую у відповідь.

Двері відчиняє рудоволоса жінка — вчителька Віра Федоткіна, 75 років. Раніше вона працювала у школі N6. Потім пішла на пенсію. Останні три роки веде курси в "Турботі".

Віра Володимирівна дозволяє залишитися на уроці. Він проходить у великій світлій кімнаті. Олена Зайко, 62 роки, старанно повторює завдання. Ніна Балан, 75 років, допомагає вчительці готуватися до заняття, розставляє стільці.

— Мрію прочитати Байрона в оригіналі, — говорить жінка. — Я вже на півшляху до здійснення своєї мрії.

— А в мене донька в Америці живе, — розповідає Марія Біда, 66 років. — Раніше, коли до неї їздила, тільки й могла сказати, що я нічого не розумію англійською. Бо в школі німецьку вивчала. Тепер не дочекаюся, коли поїду. Я їм покажу, чого навчилася, — сміється Марія Миколаївна.

Урок розпочинається із привітання та перевірки домашнього завдання. У класі немає звичних для шкіл дошки, крейди, ганчірки. Всі завдання написані на картках. Виконують їх учениці в зошитах.

— Вибачте, ми запізнилися, — перепрошують Алла Палієнко, 67 років, та Олександра Приходько, 62 роки.

Так як і звичайні школярки, жінки скаржаться на велику кількість завдань, підглядають у конспекти.

— У нашої Віри Володимирівни терпіння, як оцей стіл, — каже Алла Палієнко, вказуючи на величезний стіл, за яким займаються. — Вона так ретельно до занять готується, так нам допомагає, що соромно чогось не вивчити.

Наприкінці уроку жінки влаштовують концерт: англійською читають вірші, співають пісні. Заняття триває дві години.

×