У Сумах завершився конкурс на кращий проект меморіалу пам"яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Перемогла робота Олега Прокопчука й Івана Абрамова. Авторів нагородили премією в 5 тис. грн.

меморіал являтиме собою 3-метровий зріз хати: наполовину чорний, напів-білий. Посередині — символічна фігура жінки.

— Коли побачив цей проект, зміг тільки сказати: "Що за маячня", — розповідає доцент кафедри зоології педагогічного університету Ігор Мерзлікін, 47 років. — Чим більше вдивлявся в центральну постать, тим більше мені ставало жалко бідну жабу, скелет якої явно надихав авторів під час виготовлення скульптури. Не рахуючи трьох ніг, усе інше — точна копія жаб"ячого скелета. Пам"ятаю, як ще дитиною стояв біля меморіалу жертвам Хатині й по спині бігали мурашки. Хоча ніяких пояснювальних записок про зміст скульптурної композиції я не читав. А біля цього монументу — хоч томи пояснень поклади. Нічого, окрім кощунства, люди не побачать.

— У 1933-му моя восьмирічна сусідка вмирала з голоду, — говорить Марія Марченко, 89 років. — Вона повзком ледь добралася до колгоспного поля, де визріла пшениця. Обідрала зерно з кількох колосків, щоб з"їсти. Прийшов обхідник, сказав, тут нічого брати не можна. Відібрав у неї те зерно й викинув назад на поле. Дівчинка померла наступного дня. Шлях до поля відібрав у неї останні сили. Якщо увічнювати жертв голоду, то чому не зробити це в постатях отих нещасних дітей, які вмирали з голоду біля поля. Чи просто поставити кам"яний буханець хліба.

На зведення монумента пам"яті жертв Голодомору з міського бюджету виділять 350 тис. грн. Його планують встановити в листопаді у сквері поблизу автовокзалу.

— Автори підійшли до роботи творчо, оригінально, — каже Сергій Вінтоняк, головний архітектор Сум. — Робота правильно передає дух жалоби й трауру. Вона реальна для втілення. Я думаю, Суми дозріли до сприйняття саме такого пам"ятника.

×