"Мама була на барикадах усе життя" - освятили пам'ятник Нілі Крюковій

3

Фото: Фото з особистого архіву Мирослави Барчук

На Байковому кладовищі освятили пам'ятник актрисі, Герою України Нілі Крюковій. Вона померла вранці 5 жовтня 2018 року після інсульту. До того після травми хребта 13 років була прикута до ліжка.

"4 жовтня на Байковому освячували пам'ятник мамі. Задумала його в загальних рисах, розповіла скульп­тору Владиславу Волосенку. Він відчув ідею і зробив. На могильній плиті вирізьбили текст її улюбленої пісні "Летіла зозуля". Сам пам'ятник – це білий мармуровий розкрилений птах – така світла барокова зозуля, як мамина душа", - розповіла Gazeta.ua її донька журналістка Мирослава Барчук.

 

Ніла Крюкова народилася в селі Попівка Онуфріївського району на Кіровоградщині. Була актрисою Полтавського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя, літературного театру "Слово" при Спілці письменників України, Національної філармонії. Знялася у фільмах "На Київському напрямку", "Пропала грамота" й "Кайдашева сім'я". Підготувала 17 сольних концертних програм за творами українських письменників — усупереч радянським заборонам. 1981-го разом зі співачкою Галиною Менкуш поставила моновиставу "Маруся Чурай" за поемою Ліни Костенко. За 3 роки створила моновиставу за романом Олеся Гончара "Собор", який був під цензурою. Отримала звання народної артистки та Героя України.

 

"Мама була на барикадах усе життя, студентське голодування під час Революції на граніті, ночі і дні під парламентом під час ГКЧП, всенощне читання віршів людям у ніч перед проголошенням Незалежності, щоб мітинг не розходився. У виборчій поїздці 2003 року в Ізюмі Харківської області в неї та Ніну Матвієнко кидали камінням, коли агітували за Ющенка, вони закривалися від ударів хустками. А мамі тоді було вже 60 років", - сказала Мирослава Барчук.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Померла співзасновниця Гельсінської спілки

"Уже коли була лежачою, не могла прийняти, що не може брати участь у Революції гідності. Мені поставила завдання: щоб я возила до неї у квартиру протестувальників купатися. Якось я привезла хлопців із першої барикади, які стояли перед колонами стадіону Лобановського. Навколо очей – сажа від димів, як у шахтарів. Вони сіли. Мама подивилася на них: "Ви з першої лінії?" І почала плакати. А вони разом із нею", - додала вона.

×