Для мене наймана праця — це каторга, каже фотограф Євген Зінченко. Він відмовився від кар'єри менеджера і з 2011-го займається зйомкою. Останні два роки – професійно. Спеціалізується на модній і портретній фотографії: зйомка одягу, взуття, аксесуарів – для журналів, брендів, магазинів, дизайнерів.
Розповів журналу Країна про свої життєві повороти.
1. У 6-му класі пошив жилетку, рюкзак зі старої джинсової куртки і штани – з дідового плаща. "Один раз пройшовся в них по району – і сховав. Якось дуже косо дивилися на мене".
2. В 14 років організував перший бізнес. "На літніх канікулах після сьомого класу продавав цигарки в селі у бабусі. Тато в мене був у помічниках".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9 спостережень лікаря, що оперує дитячі серця
3. Вийшов з сімейного бізнесу і влаштувався в торгівельно – виробничу компанію менеджером з продажу. "Важко переношу, коли мною намагаються керувати. Мені казали: треба збільшити обсяги продажів. А тоді така ситуація була, що хоча б утримати клієнтів. Не вмію називати чорне білим".
"Важко переношу, коли мною намагаються керувати"
4. Пішов із посади начальника відділу продажів в фотографію. "Без досвіду, без замовлень і без розуміння, як на фотографії можна заробити. Та ще й переїхав в інше місто".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 7 найяскравіших вражень від роботи викладача університету
5. Вчився знімати в будь-якому місці. "Сідаю в машину, і з моделлю домовляємося: їдемо 2 кілометри по прямій, на першому повороті – праворуч, далі прямо 150 метрів, зупиняємося, виходимо з машини, йдемо перпендикулярно 50 метрів і в радіусі 2 метрів фотографуємо. Так навчився знімати будь-де".
Читайте повну версію розмови із Євгеном Зінченком у журналі "Країна".
Коментарі