Дослідники розробили нову чисельну модель, що описує перенос тепла з ядра Землі через мантію до земної кори. Вчені припускають, що важливу роль у транспорті тепла через мантію грають конвективні процеси, такі як мантійні плюми - магматичні стовпи, що піднімаються з рівня нижньої мантії до поверхні Землі.
Теорія мантійних плюмів одержала перше експериментальне підтвердження в 1999 році, коли доктору Енн Девейль (Anne Davaіlle) вдалося змоделювати ці процеси в невеликому резервуарі, що містить дві рідини з різною густиною, що не змішувалися. Девейль виявила, що при нагріванні більш щільної рідини, що перебуває на дні резервуара, на межі розділення рідин відбувається формування тонких конусоподібних "вусиків", що виникають у результаті проникнення більш щільної рідини в середовище з меншою щільністю.
Ґрунтуючись на результатах експерименту Девейль, Лаура Шмидт (Laura Schmіdt) та Венді Чанг (Wendy Zhang) із Чиказького університету (США) розробили чисельну модель, що, на їхню думку, може пояснити, яким чином утворюються багатокілометрові магматичні плюми в земній мантії.
Вчені встановили, що "конуси" утворюються в так званих "місцях застою" і можуть залишатися стабільними тривалий час, оскільки вони ізольовані від великомасштабного конвективного потоку в резервуарі. Подібною властивістю володіють і мантійні плюми, які можуть існувати в надрах Землі більше 100 млн. років.
Найближчим часом вчені планують провести більш ретельну перевірку своєї теорії, а також зайнятися детальним дослідженням факторів, що впливають на стабільність мантійних плюмів, повідомляє Освiтнiй портал.
6 
35413
Коментарі