Минулої суботи молоді кияни у костюмах, стилізованих під старовину, прийшли до камінного залу музею "Київська фортеця" (Печерськ), аби насолодитися танцями Середньовіччя.
Уперше в столиці такий захід організувала студія середньовічного танцю "Джойссанс". Виступати в "Київській фортеці" вирішили не випадково.
— Та ви гляньте на цей зал, відчуйте його атмосферу, — каже Наталя Скорнякова, 27 років, організатор танців. — Це найкраще місце в Києві. Каміння й камін — що може бути ліпшим для середньовічних танців? Окрім того, адміністрація музею виступає за те, щоб тут проводили такі вечори.
На дійство прийшли близько сотні киян. Стільців було удвічі менше. Пари тренувалися перед початком балу. Перед кожним танцем на середину залу виходила Наталя Скорнякова, розповідала його історію, хто й де виконував. Був навіть церемонімейстер, який оголошував танець, стукаючи жезлом об мармурову підлогу. Потім вмикали музику, й пари виходили танцювати.
— Сальтарелла, реконструйована на основі старовинних описів, — приблизно так говорила Наталя Скорнякова.
У каміні тріщав вогонь, а залою пливли силуети в старовинному одязі. Від цього вечірка ще більше нагадувала містичне дійство. Навіть взуття у виконавців було стилізоване під старовину: жіночі черевички в багатьох були обшиті золотими нитками й бісером, а взуття у чоловіків було гостроносе. Кожна з дівчат мала на шиї намисто з перлин. Пари виконували італійські, іспанські, британські й французькі танці XV–XVI ст. Той, хто не встиг знайти собі пари, сидів за старовинним столом, де пили вино та грали в шахи.
— Я за освітою біолог, раніше дуже захоплювалася старовинним одягом, добре його вивчила. Тому тепер мені не треба багато часу на те, аби його пошити, — розповідає Наталя Скорнякова.
4 
7644
Коментарі