Четвер, 04 лютого 2016 10:55

"У Києві має діяти хоча б чотири рівні самоврядування" - Василь Гацько

Автор: Facebook.com
  Василь Гацько, 33 роки. Голова партії "Демократичний Альянс"
Василь Гацько, 33 роки. Голова партії "Демократичний Альянс"

27 січня окружний адміністративний суд Києва призупинив вибори до райрад столиці. Вони мали відбутися 27 березня.

- Зараз часто можна почути, що районні ради - це пережиток комунізму. Але справжній пережиток комунізму - це райдержадміністрації. Районна рада - це один з рівнів місцевого самоврядування. В Європі немає великих міст, де діє однорівнева система місцевого самоврядування, - розповідає політик і батько тьрох дітей Василь Гацько, 33 роки.

Як працює система самоврядування в Європі?

Там діє кілька рівнів самоврядування. Це рівень району або округу, є й нижчі рівні. Це рівень вулиці або й окремого будинку. Європейський Союз побудований за принципом субсидіарності. Це означає, що проблеми передаються на гору лише тоді, коли їх не можна вирішити внизу. Наша модель децентралізації будується за зразком Польщі. Варшава у два рази менша за Київ, але там 18 районів, і в кожному є районна рада з 30 депутатів. Це необхідний проміжний рівень управління регіоном.

Що конкретно райради можуть дати місту?

У районних радах жителі районів ухвалюють рішення про свій життєвий простір. Ніхто не може управляти мікрорайоном краще за його мешканців. Вони більше за інших знають про проблеми своїх районів. Це питання благоустрою - садочки, сквери, парки, розміщення МАФів. Такі питання мають закріплюватися за нижчим рівнем. Райрада для киян - це можливість брати участь розподілі ресурсів на місцях.

Які сфери мають залишатися за містом?

У першу чергу це те, що формує "рамку" міста, як воно має розвиватися. Це генеральний план, архітектурні вимоги, транспортна система. Не може бути районного метро. Тому цим питанням займається місто. Питання розвитку міста також належить до вищого рівня. Район - це не якась ізольована одиниця. Він входить у велику агломерацію, що формує місто. А от вирішення поточних проблем має бути спущене на місця.

Як цей механізм має працювати?

Беремо наприклад планування міста. Наприклад, місто затверджує генеральний план затверджує місто. Детальний план території можуть вирішувати у районах. Припустимо, правила роботи МАФів затверджує міськрада. Але їхню схему формують на районах. Десь МАФи створюють криміногенну обстановку, ще десь заважають проїзду. А ось в іншому місці людям немає, де купити товари першої необхідності. Встановлення МАФів у таких місцях і входить у повноваження райради.

Чи не буде конфлікту інтересів між містом та районами?

Не буде. При чіткому розподілі повноважень суперечностей не буде. У рішенні Київради, яке ми ухвалили минулого року, прописані сфери, що відносяться до відання району і міста. Зараз необхідно деталізувати повноваження. На мою думку, потрібен ще один рівень представництва. Наприклад, це може бути масив. У Києві є певні історичні місцевості. Я мешкаю у Голосіїво, хтось на Теремках, хтось на Оболоні. Це територіальні утворення, складені історично. Люди ідентифікуюють себе з ними. Ще можу бути рівень будинків чи вулиць. Виходить чотири рівні самоврядування: будинок, масив, район і місто.

Скільки має депутатів райради?

Це питання не є принциповим. Питання кількості депутатів було б важливе, якби воно впливало на вартість чи на бюджет. Але у нас депутати місцевих рад не отримують заробітних плат. Хоча у Європі ситуація протилежна. Наприклад, у Німеччині депутати місцевих рад отримують 500-700 євро доплати. Має бути розумна кількість депутатів, щоб була ефективна робота. На мою думку, це 30-40 депутатів в одній райраді.

Хто має бути депутатом райради?

До райрад мають увійти люди, які вирішують проблеми району. Якщо ми до повноважень додаємо садочки, то у раді мають бути представники батьківських комітетів. Якщо розглядаємо питання енергоефективності у будинках, то там має бути голова ОСББ. Тобто люди, які предсталяють громаду. Тут важливо не боятися брати на себе відповідальність.

Чому люди бояться брати участь у самоврядуванні?

По-перше, дуже багато років ініціатива придушувалася. По-друге, політика сама по собі є дуже забруднена. Для порядних людей це є психологічним бар'єром. Вони бояться стати частиною корупційних схем. Але останнім часом ситуація починає змінюватися. Все більше людей розуіють важливість брати відповідальність на себе.

Зараз ви читаєте новину «"У Києві має діяти хоча б чотири рівні самоврядування" - Василь Гацько». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 6017
Голосування Якими правами слід наділити жителів Києва без прописки?
  • Безкоштовною медичною допомогою, можливістю безкоштовного навчання дітей у школах та виховання в дитсадках
  • Голосуванням за муніципальну владу
  • Участю в голосуванні щодо перейменувань вулиць і зелених зон, зведення будівель та споруд
  • Громадяни мають вирішувати долю того населеного пункту, де вони прописані
  • Залишити без змін
  • Свій варіант напишіть у коментарях
Переглянути
Погода