Ліфт у будинку N11-б на вул. Прорізній — одна із київських дивовиж. Він має підлогу площею близько половини квадратного метру й розрахований лише на одну людину. Щоб проїхатися в ньому вдвох, потрібно міцно обнятися. Такий транспортний засіб установив у будинку міністр харчової промисловості УРСР Микола Петрович Санов — для себе та своєї родини.
— Санов мав таке здорове пузо, що йому було важко підніматися сходами, — пригадує старожил будинку, ветеран праці 75-річний Юрій Васильович Сердюк. — Чиновник зробив ліфт, коли його жінка Людмила Трохимівна була вагітною. Щоб із нею все було гаразд.
П"ятиповерховий будинок на вул. Прорізній, 11-б звели 1890-го. Ліфт тут з"явився тільки згодом — через півстоліття.
— Санов сам ледь залізав у ліфт, — усміхається Юрій Васильович. — Здавалося, кабіна його не витримає... Але збудувати більшого не зміг — будинок на ліфт не був розрахований.
Заходимо у ліфт і піднімаємося на четвертий поверх. При вході треба із зусиллям закривати двері — інакше кабіна не рушить. Дерев"яні двері із залізною ручкою, з усіх боків сітка. Внизу здоровенний механізм, який сильно гуде.
До п"ятдесятих років минулого століття в будинку жила комуністична еліта. Дві родини займали п"ять поверхів.
— У 1942-му Іван Кудря (радянський підпільник часів Великої Вітчизняної війни. — "ГПУ") підірвав німців, і цей будинок постраждав, — каже Юрій Сердюк. — У 49-му його відбудували. Тоді ж до будинку заселився міністр.
У квартирі колишнього міністра зараз мешкає 68-річний Анатолій Семенович Андрійчук. Чоловік говорить, що розуміє чиновника.
— Мені також дуже важко підніматися сходами. Ліфт тут як "паличка-виручалочка", — твердить пан Анатолій. — Єдина проблема — гримить дуже. Вночі спати не дає!
Жителі вже зверталися до комунальних служб, аби ті розширили ліфт. Однак це неможливо.
— У цьому будинку місця для ліфта й так немає, — говорить спеціаліст по ремонту ліфтів Андрій Осадчий, 36 років. — Усе, що можна — це взагалі його прибрати.
Але люди стоять за ліфт горою — як пенсіонери, так і молодь.
— Втиснутися в ліфт удвох — справжня романтика! — додає одна з наймолодших мешканок будинку 15-річна Клеопатра Анферова. — А торік сюди приїжджали кінорежисери. Зняли кілька кадрів і поїхали.
— Приходять сюди, як до парку атракціонів, — бурчить бабуся Клеопатри Анастасія Феліксівна, 58 років. — Зранку до ночі тут катаються. А потім обмальовані стіни, сміття і запах неприємний.
Анастасія Феліксівна сама вимиває і фарбує ліфт-"одиничку".
— Подібних ліфтів у Києві точно немає, — запевнив Дмитро Зайченко, 31 рік, із компанії "Укрліфтсервіс". — Для ліфтів існують державні стандарти. По висоті — 2,10 метра, а ширина та глибина залежить від місця розміщення.
Коментарі