Минуло дев"ять днів, як помер 102-річний Максим Гулий — один з найстаріших киян. Мешкав він із 70-річною донькою Надією Максимівною в центрі Києва, на вул. Гончара, 41а. За фахом був ветеринаром. Володів шістьма іноземними мовами: англійською, німецькою, французькою, польською, ідиш і латиною.

— Тато Михайла Грушевського на вулицях зустрічав, — згадує донька.

Максим Гулий народився 18 лютого 1905 року в селі Нова Басань на Чернігівщині у родині хліборобів. До Києва переїхав 1925 року.

За кілька років познайомився із майбутньою дружиною, студенткою біофаку Марією Коломийченко. Одружилися 1935-го, разом прожили 60 років. 1995-го Марії Андріївни не стало. У Максима Федотовича залишився онук, 45-річний Максим Стріха. Ще він мав дорослу правнучку.

1957-го Гулий став членом Академії наук України. Він запатентував 27 винаходів, серед них — препарат від алкоголізму, ліки від лейкемії "Коректин". Написав 9 монографій та 560 наукових праць. Останні видав у 100 років.

— Батько завжди казав — математики роблять відкриття в молодості або ніколи. А він до своїх винаходів ішов усе життя, — згадує донька Надія Максимівна.

Поховали Максима Федотовича на Байковому кладовищі. Дозвіл на поховання підписував мер — за особисті заслуги Гулого перед батьківщиною.

×