"У радянські часи було стереотипне ідеологічно заангажоване уявлення про розвиток писемності, - розповів Ігор Дудник. - Після наскальних малюнків у Давньому Єгипті придумали піктографічну писемність, мовляв, яка з часом переросла в ідеографічну, потім мало не з неї виросла складова система, яка трансформувалася в фонетичну писемність. тобто - в абеткову систему, якою ми користуємося. Насправді це не так. Ідеографічні системи успішно існують до наших днів - наприклад, китайські ієрогліфи. Китайці навряд поділяють точку зору, що фонетична або звукова система - вершина цивілізації".

Ігор Дудник розказав про історію розвитку писемності. І продемонстрував, що насправді вона не була лінійною, яка заведено вважати. Ми й зараз широко використовуємо піктографію, зазначив він. Наприклад - для навігації в місті, звичні дорожні знаки - це ніщо інше, як піктограми. Зробити візуальну розповідь набагато ефективніше, ніж текстову, тому дедалі більшого поширення набирає інфографіка. Її використовують у ЗМІ, підручниках, інтернеті. Зробити якісну інфографіку, вважає, більш затратно за часом і зусиллями, ніж просто написати текст і підібрати до нього фотографії - тому вона ще не витіснила традиційну подачу інформації.

"При ідеальному розвитку писемності в бік піктографіки треба було б розробити набір символів для основних явищ і образів. Саме таке письмо й було початково. Наша цивілізація пішла в не дуже правильному напрямку - на відміну від китайської. Звісно, є поетичні. художні твори, які залишаться переданими літерами, текстами. Але якщо ми візьмемо гарно видану поетичну збірку - ми все одно побачимо в ній ілюстрації - одним текстом усе одно ніяк не обійтися. Візуальна інформація сприймається на три чверті краще за вербальну. Чи справді абеткова система є вершиною цивілізації? Напевно, що ні", - підсумував.

"До кирилиці для початку треба увести ті піктограми, які для нас уже звичні: малюнки на позначення гучності, яскравості, ті самі дорожні знаки. Коли ми бачимо зображення чашечки кави - знаємо, що то кав'ярня, не треба цього писати".

Наступні лекції відбуватимуться у книгарні "Смолоскип" по вівторках о 19.00

(Межигірська, 21)

22 жовтня

Українська рукописна книга: кирилівська, глаголівська... грецька.

Який вигляд мали перші слов'янські книги, і скільки з них було українських.

5 листопада

Графіка шрифту кирилівських стародруків.

Коли розпочалося українське друкарство, і чи справедливо вважати українськими лише кирилівські стародруки.

19 листопада

Гражданка - на вЬІход.

Чому російський гражданський шрифт досі не став своїм в Україні та Болгарії.

3 грудня

Кирилиця ХХ століття.

Нарбут, Гніздовський, Хоменко, Юрчишин, Чебаник - чому вони створили шедеври.

×