— Продав скутера й купив синові батута. Тепер кручу педалі, зате дитина при ділі, занімається аеробікою, — розповідає 42-річний Сергій Похилюк з селища Пулини Житомирської області.
Чоловік обирав батут майже рік.
— Сашко всі вуха продзвенів, дві коляди відкладав гроші, — продовжує. — Я взяв дорослого. Він більший і міцніший. Тепер ми з сином — партнери. Планую і я парочку кілограмів скинути від того цибання.
Батут коштував 6 тис. грн. Розбірний, його можна переносити. Сергій Похилюк установив його в садку.
— Дітям не можна брати батути без блискавки чи липучок нахлистом, — консультант столичного спортивного магазину 48-річна Лілія Сидько радить, як обирати інвентар. — Сітка повинна бути закріплена по всьому периметру, вхід — застібатися.
Є круглі, прямокутні, квадратні моделі. У деяких замість пружин стоять гумові стрічки. Такі менше травмують під час падіння.
При виборі треба дивитися на міцність кріплень, стійкість до опадів і перепадів температур. Найнадійніші — сталеві конструкції, хоча є і пластикові чи карбонові. Якісна буде алюмінієва рама.
Важлива й кількість пружин. Для батутів з діаметром 1,5 м їх має бути до 48 шт., для 3,7 м — близько 80 шт.
Варто звернути увагу на ніжки. Міцні будуть у формі букви W. Має значення і комплектація. У розібраному стані простіше оцінити якість деталей. Можна бачити, з якого матеріалу зроблені пружини чи сітка. Всі конструктивні елементи повинні скріплюватися хомутами чи болтами.
Найпопулярніші — каркасні моделі. Надувні на третину дешевші, добре підкидають і займають менше місця під час зберігання. Але такі вразливіші до пошкоджень.
— Батут треба ставити на рівній поверхні, — каже Сидько. — Найкраще — на м'якому газоні, бо сприяє правильній амортизації. Ліпше оминати забетоновану чи асфальтовану територію, де можна травмуватися при падінні. Якщо є тільки таке місце, батут варто обкласти матами чи пресованим сіном.
70 кілограмів витримують традиційні дитячі батути. Інвентар для дорослих розрахований на 120 кг, професійний — 200 кг.
8 
35413
Коментарі