67-річна Надія Ірванець із Первомайська Миколаївської області понад 25 років користується автоклавом. Готує м'ясну й рибну тушонки, каші.
— Перший автоклав чоловік зробив 1996 року, — розповідає Надія Іванівна. — То були важкі часи. Грошей не мали, щоб купити ліверки чи кільки в томаті. Всю зиму на одній картоплі й салі не протягнеш. То ми садили 30 соток городу, тримали гусей, індиків, поросят. Восени різали, закатували по 150 банок тушонки. Вистачало і нам, і дітям передати. Вони також виживали на наших торбах.
Автоклав чоловік виготовив із газового балона об'ємом 26 л.
— Сильно намучився з тим, але таки довів до путя. За пару місяців я навчилася готувати шикарні тушонки з гусей і свинини, — каже Надія Ірванець. — Знайшла оптимальний режим. Перемлівала із кісточками. Як чоловік припре мішок риби — робила й рибну. З карасиками і підлящиками треба довго гратися, чистити, багато кісток. Та й недобра ця риба для мене. Як є автоклав — випустив кишки, порізав на три-чотири куски, залив олією, спеціями і закатав кришками. Під високою температурою перемлівають навіть хребти, тушонка в роті тане.
У пристрої готувала кашу.
— Так звані готові обіди, — говорить Надія Іванівна. — Беру 21 півлітрову банку. В кожну насипаю третину крупи — гороху, гречки чи рису. Кидаю трохи порізаної цибулі, моркви, кусок сала чи м'яса, лавровий листок, спеції. Заливаю холодною водою — і в автоклав. Виходить 21 банка готової каші. В будь-який час дістав із погреба, розігрів на сковорідці й готово. Чоловік бере її на рибалку, дачу.
Цьогоріч Надія Ірванець купила новий автоклав. Виготовлений на підприємстві. Менший, але з нержавіючої сталі, із сучаснішою автоматикою.
— Потреби закривати сотні банок м'яса нема, але звички лишилися, — каже Надія Іванівна. — У жодній духовці чи плиті не зробиш такої смачної рибної тушонки, як в автоклаві. А з нержавійки — ще й красивий.
4 
35413
Коментарі