7 листопада 1617-го в урочищі Стара Вільшанка поблизу Таращі гетьман Петро Сагайдачний і командуючий військами Речі Посполитої Станіслав Жолкевський уклали Вільшанську угоду.
Згідно з її умовами козацький реєстр встановлювався в розмірі 1 тис. осіб. За службу реєстровим козакам уряд Речі Посполитої зобов'язувався виплачувати платню.
Козаки отримали право обирати гетьмана, якого затверджував король Речі Посполитої.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими бачив українців 300 років тому німецький мандрівник
Реєстровики могли жити тільки на Запоріжжі. Козакам заборонялося здійснювати походи на Кримське ханство й Османську імперію.
Із козацького війська виключались міщани, які вступили в козаки за останні 5 років, вони повертались під владу старост і шляхти.
6 листопада 1657-го козаки провели раду у Корсуні сучасної Черкаської області. У раді взяла участь генеральна старшина, делегати від рядового козацтва і духівництва та посли Швеції, Речі Посполитої, Османської імперії, Кримського ханства, Семигорода і Молдови.
Коментарі