22 грудня 1917 року Конгрес США прийняв і направив на затвердження штатів проект поправки до Конституції про введення "сухого закону". У вересні 1917 року в країні припинили виробництво віскі, а в травні 1919 року - виробництво пива. Заборона мала облагородити життя американців, захистити суспільство від руйнівних наслідків зловживання алкоголем.
Заборона на продаж, виробництво та транспортування алкоголю діяла до 1933 року. Прихильники 18-ї поправки намагалися навіть переписати Біблію, видаливши всі згадки про алкоголь. Хоча споживання алкоголю загалом знизилося наполовину в 1920-і роки, випадки незаконної торгівлі стали масовими (підпільні торговці спиртним називалися "бутлегерами"). Це призвело до зростання злочинності та розгулу американської мафії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жив Бостон під час "сухого закону"
Гангстери билися за контроль над продажем спиртних напоїв. Найвідомішим був Аль Капоне, який пережив війну банд, в якій загинули близько 500 осіб, щоб стати одним з найвпливовіших людей в Чикаго. Кажуть, тільки 1927 року він заробив $60 млн на продажу алкоголю. Заборона не була абсолютною. Наприклад, лікарі могли виписувати спирт для медичних цілей. Пацієнт же міг законно купити спиртне в аптеці або у свого лікаря. В аптеках за рецептом продавався навіть першокласний шотландський віскі.
В Америці з'явилася ціла мережа підпільних барів Speakeasy. Щоб туди потрапити, на вході потрібно було сказати пароль. В одному тільки Нью-Йорку було близько 30 000 таких закладів, деякі з них функціонують досі, використовуючи імідж підпільних барів 1920-х років. У цей же час з'явилися "круїзи в нікуди" або "алкогольні круїзи" - кораблі пливли за межі штатів, де могли легально продавати спиртне.
5 грудня 1933 року ратифікували 21-у поправку, яка скасувала попередню і заборона закінчилась. Цей день відомий як День скасування сухого закону.
4 
35413
Коментарі