Українського письменника-сатирика 31-річного Івана Ковтуна стратили у в'язниці НКВД в Києві 15 липня 1937 року. Вирок винесла Колегія Верховного Суду СРСР за добу до того.

Чоловік походив з Харківщини. Перші гумористичні твори друкував ще у студентські роки. Пізніше працював у газеті "Комсомолець України" та в гумористичному журналі "Червоний перець". Належав до багатьох радянських літературних товариств. За життя під псевдонімом Юрій Вухналь створив близько 17 збірок власних оповідань і гуморесок. Писав також повісті й романи.

У першій збірці "Червоні паростки" змалював життя села за часів жовтневого перевороту та після нього. Однією з найвідоміших вважають збірку "Життя і діяльність Федька Гуски", також є автором авантюрного роману про життя післяреволюційного села "Яструби".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріляне Відродження показали в музичному кліпі

У багатьох творах сатирично змальовував комсомольців-пристосуванців та інші характерні для СРСР вади, що було небезпечним. Уже 2 листопада 1936-го до його квартири увірвалися НКВДисти, а після нахабного обшуку арештували. Ковтуна звинуватили в "участі в українській націоналістичній організації, що прагнула повалити радянську владу". На судилищі винним себе не визнав.

Після страти усі збірки письменника - "ворога народу" було вилучено з бібліотек, а деякі знищено. Його ім'я піддали забуттю. Лише за доби хрущовської відлиги частину гуморесок перевидали.

Івана Ковтуна реабілітували наприкінці 1958 року за рішенням тієї ж Колегії Верховного Суду СРСР через відсутність складу злочину.

×