Відкрився університет із українською мовою навчання

22 жовтня 1918-го у Кам'янці-Подільському Хмельницької області пройшло урочисте відкриття Кам'янець-Подільського державного університету.

Він став одним із перших на українських землях державним закладом вищої освіти з українською мовою навчання, повідомляє УІНП.

У серпні 1917-го на 2-му Всеукраїнському педагогічному з'їзді затвердили рішення про створення Українського народного університету для підготовки наукових кадрів для українізації освіти. У Києві університет відкрили у жовтні 1917-го, діяв на базі Університету Святого Володимира до 17 серпня 1918-го, коли Законом Ради міністрів Української держави був реорганізований у Київський державний український університет. 1 липня 1918-го гетьман Української держави Павло Скоропадський затвердив своїм підписом Закон "Про заснування Кам'янець-Подільського Державного Українського Університету". Ці 2 університети стали першими на українських землях державними закладами вищої освіти з українською мовою навчання.

До Кам'янця-Подільського з Києва прибув спеціальний потяг із делегатами на чолі з представником гетьмана генералом Євгеном Лібовим. Від імені Міністерства освіти університет відкрив товариш міністра мсвіти Петро Холодний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон звільнив від українізації чиновників із Росії

"За короткий час уже вдруге ми маємо нагоду вислухати грамоту про відкриття найвищої просвітньої інституції – університету, один раз у стольному Києві, вдруге тут, на політичній грані, що проходять по живому тілу українського народу. Нещасливі історичні події XVII віку знесилили Україну, чужа культура її приспала… За 250 років чужого панування позбулися ми тих скарбів, що придбали предки наші. Тільки невтомна праця на полі чужої культури, котрої гаслом було навчитися чужому, не цураючись свого, виведе нас у добру путь, на той шлях, на котрому поборемо темноту нашу", - виголосив він на промові.

Першим ректором Кам'янець-Подільського державного університету став мовознавець Іван Огієнко. На момент відкриття університет мав богословський, природничо-математичний та історико-філологічний (з 2 національними кафедрами: польської та єврейської літератури та історії). Уже через рік тут навчалися понад 1400 студентів із різних регіонів України, серед яких українці становили 79, 3%, євреї – 15,1 %, поляки – 2,3%, німці – 0,6%, білоруси – 0,2%, вірмени – 0,17%.

×