У селі Мала Перещепина Новосанжарської громади на Полтавщині невідомі 5 квітня розбили пам'ятний знак булгарському ханові Кубрату (бл. 600-668). Місце пов'язане із Малоперещепинським скарбом, який вважають найбільшим у Східній Європі.

"Стелу повалили пізно уночі, коли ніхто не міг побачити. Працювала ціла група людей. Виколупували фундамент перфораторами. На щастя вона залишилася цілою. Сільський староста разом із людьми з району вже поставили її на місце та привели усе впорядок.

Цю шкоду зробили хворі люди. Можливо скарбошукачі. Під стелою могла бути якась закладна пластина з кольорового металу. І коли металодетектор подав сигнал, почали лізти під пам'ятник, копалися в піску. Але нормальні люди такого робити не можуть. Може бути це якась політично чи суспільно замовна річ, адже там вже нема ніякого скарбу – все давно перебрано", - розповідає Gazeta.ua директор Полтавського краєзнавчого музею та археолог Олександр Супруненко.

Стелу виготовили в Болгарії. Написали "В єднанні сила, Великий Кубрат VI-VII століття Різдва Хрестового. От Бога Поставен Владетел на стара Велика Болгария. От Болгари Украинци". Встановили 18 серпня 2001 року під час Першого Собору болгар України.

"Місце обрали не випадково. За кілька сотень метрів 1912 року знайшли Малоперещепинський скарб. Дослідники пізніше наголошували на зв'язку коштовних речей із ханом. На них натрапили випадково діти Федір Деркач і Карпо Маджар. Вони ж показали їх дорослим. Ця знахідка викликала непідробний ажіотаж, сплеск скарбошукацтва серед місцевих, але через день-два туди вже прибули археолог Іван Зарецький із Полтави та хранитель "Ермітажу" Микола Макаренко. Вони організували збір предметів. Отримали 70-80% від усього скарбу, потім знаходили й інші речі. Їх перевезли до "Ермітажу" в Петербург. Цар за це діло заплатив доволі пристойні кошти. Хлопці мали достатній зиск. Всього знайшли 50 кг срібних речей і 25 кг золотих – це візантійські, сасанідські та кочівницькі скарби", - розповідає археолог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли найбільший скарб у Східній Європі

Подібні знахідки виявляли у Монголії та степах Євразії. Відносили до поминальних дарів.

"Припускали, що це також були дари болгарському кагану, або ж якомусь вождю, можливо, болгарських племен у складі Хозарського Каганату. Також припускали, що там було поховання. Але жодної знахідки, яка б підтверджувала це, немає. Тут знаходили кістки, але археологи вважають, що вони випадкові та пов'язані із поховальними комплексами більш давньої епохи. Десь із 1970-х почали з'являтися припущення австрійських та радянських дослідників, що скарб пов'язаний із засновником держави Велика Булгарія ханом Кубратом із династії Дуло. Розшифрували монограми з його ім'ям на перснях.

Це підхопили болгарські дослідники-історики, хоч і далекі від археології, але вони шукали коріння болгарського народу. Болгарська та татарська історіографії почали Малоперещепинський скарб та місце пов'язувати із похованням хана Кубрата. Для болгар місце стало святим. На думку академіка Петра Толочко підстав для того, щоб віднести скарб до старожитностей пов'язаних із Кубратом немає. Це лише гіпотези", - підкреслює науковець.

Велика Булгарія існувала в VI-VII століттях в причорноморських і азовських степах. Її об'єднали хани із династії Дуло.

"В середині VII ст. почалася сильна посуха. Можливо частина кочової еліти вирішила переміститися поближче туди де були більш вологі і менш жаркі умов, аніж ті, що були в Приазов'ї і тому опинились на нинішній Полтавщині.

Іще існує точка зору, що на сусідній Січеславщині існували умови для своєрідного симбіозу культур – поєднання культури кочових болгар з місцевим антським населенням. Під натиском хозарів частина болгар на чолі із третім сином Кубрата ханом Аспарухом опинилася разом зі слов'янами в сучасній Болгарії. Інша на чолі із другим сином Кубрата Котрагом направилася в район Волги, де створили Волзьку Булгарію", - говорить Олександр Супруненко.

Щороку біля пам'ятної стели болгари відзначають роковини створення Великої Булгарії.

×