13 квітня 1990 року президент СРСР Михайло Горбачов вперше офіційно визнав відповідальність НКВС за Катинський злочин. Він передав президенту Польщі Войцеху Ярузельському важливі документи про польських військовополонених радянських таборів 1939-1940 років. 1992-го були оприлюднені документи по катинської розстрілу, які зберігалися в Президентському архіві.

 

Згідно з документами, Друга світова війна для Польщі почалася 1 вересня 1939 року, коли Німеччина увійшла на її територію. 10 вересня 1939-го до Польщі увійшли війська СРСР з офіційною метою захистити українське і білоруське населення Польщі. Сучасна історіографія називає подібні дії країн-агресорів "четвертим розділом Польщі".

Польські військові не змогли протистояти двом арміям.

На місцях при НКВС створили 8 таборів для польських військовополонених. Всього в полон до Червоної армії потрапили півмільйона громадян Польщі. Частину рядових військових звільнили, а 40 тисяч кадрових військових та представників польської інтелігенції розподілили по п`яти таборах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мали на увазі Волинь" - у Польщі пояснили, за що насправді "не розрахувались українці"

 

В оприлюдненому документі від 3 серпня 1940 року Лаврентія Берії до Політбюро розглядалося питання про розстріл польських військовополонених. В кінці березня НКВД вивезли полонених із Старобільського та Козельського таборів до Києва, Херсона, Харкова, Мінська. У квітні полонених стали вивозити на розстріл по 350-400 чоловік. Засуджені до смерті припускали, що їх відпускають на свободу. Багато їхали у вагонах в піднесеному настрої.

Під Катинню полонених зв`язували, накидали на голову шинель і підводили до виритого рову. Вбивали пострілом у потилицю. Полонених з Калінінської в`язниці вбивали прямо в камерах.

З квітня по травень 1940 року розстріляли: в Катині - 4421 полонений; в Старобільському та Осташковском таборах - 10131; в інших таборах - 7305.

Першими масові поховання в Катинському лісі 1943 року виявили німецькі війська. Вони виконали ексгумацію розкопаних тіл і провели своє розслідування. Для роботи в селище Катинь залучили міжнародні комісії, в які входили лікарі з підконтрольних Німеччині країн Європи, а також представники Швейцарії і поляки з Червоного Хреста.

Комісія опитала місцевих жителів і виявила, що навесні 1940-го на станцію Гнездово прибувала велика кількість польських військовополонених.

З осені 1943 року за розслідування Катинської трагедії взялися представники НКВС. Радянська комісія, яка проводила повторні розкопки, сфальсифікувала документи, а частину могил повністю знищила.

Фото: На скрижалях

Після війни з 1945 по 1946 р. проходив Нюрнберзький процес. Катинський питання також порушувалося на суді. Трибунал не підтримав звинувачення з питання Катині.

Після розпаду СРСР в Російській Федерації заново зайнялися цим питанням. З 1990 року почалося розслідування кримінальної справи військовою прокуратурою.

Сьогодні триває процес розсекречення багатьох томів справи про Катинь. Копії цих томів передаються польській стороні. Сучасна наукова література визнає їх справжність.

×