Священики Микола Устиянович, Юліан Величковський і Маркіян Шашкевич 14 жовтня 1836-го уперше виголосили проповіді українською мовою на Галичині. Перший зробив це в церкві Святої Параскеви, другий – в Успенській, третій – у соборі Святого Юра у Львові. Доти проповідували лише латинською та польською.
Галицьке літературне угрупування 1833-го заснували студенти Львівського університету - Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Одним із найактивніших членів цієї організації був Микола Устиянович. Його часто називали "четвертим" у "Руській трійці".
Навколо організації об'єднувалася студентська молодь, яка боролася за права української мови. Члени "Руської трійці" ходили в народ: записували народні пісні, перекази, казки, легенди, приказки та вислови у містечках та селах на Галичині, Буковині та Закарпатті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ректор університету розпочав боротьбу з прихильниками латинки
Студенти випустили свою першу збірку поезій "Син Русі". Публікацію фольклорної збірки "Зоря" заборонила цензура. Майже така ж доля спіткала альманах "Русалка Дністрова". Його випустили у Будапешті, але австрійський уряд її заборонив. 250 примірників з 1000 упорядникам вдалося продати.
Для молодих авторів розпочався період переслідувань, обшуків, доносів. Члени "Руської трійці" не припинили активної діяльності. Вони, ламаючи консервативну традицію виголошення офіційних церковних промов латинською, польською чи німецькою мовами у трьох церквах Львова прочитали релігійно-моральні проповіді українською мовою. "Трійчани" енергійно виступали проти латинізації письменства, всіляко підтримували повернення рідної мови в побут національної інтелігенції.
13 вересня 1848-го у Львові в університеті відкрили кафедру української мови на чолі з 34-річним професором Яковом Головацьким.
3 
35413
Коментарі