6 листопада 1657-го козаки провели раду у Корсуні сучасної Черкаської області.
У раді взяла участь генеральна старшина, делегати від рядового козацтва і духівництва та посли Швеції, Речі Посполитої, Османської імперії, Кримського ханства, Семигорода і Молдови.
Корсунська рада підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом України Івана Виговського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якими бачив українців 300 років тому німецький мандрівник
Під час ради ратифікували договір про українсько-шведський військово-політичний союз. Згідно з його умовами шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Берестейське і Полоцьке воєводства та Західна Україна мали увійти до складу Гетьманщини.
На Корсунській раді поновили союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією та уклали перемир'я з Річчю Посполитою.
Історик Тарас Чухліб віднайшов перший реєстр гетьманів Війська Запорізького у Варшавському архіві Головному актів давніх. Документ датується 1680-ми.
У ньому старший син провідника національно-визвольної війни Тиміш Хмельницький записаний як гетьман. У списку він йде за Іваном Виговським (1658 - 1659). Тиміш загинув під Сучавою - тепер у Румунії, від смертельного поранення 1653-го. Він ніколи не згадувався з цією титулатурою.
Коментарі