Історик пояснив, що робить українських політиків "лузерами"

Україні бракує еліти, яка розглядає владу не як самоціль і спосіб наживи, а як можливість змінити суспільство.

Таку думку в інтерв'ю журналу "Країна" висловив історик Олексій Сокирко.

"У нас ніколи не було ідеологічних партій та лідерів, для яких влада є самодостатньою цінністю, – каже історик. – Не способом наживи, а засобом змінювати суспільство. Деякі політики починають претендувати на щось подібне. Але справжніх харизматів, які хочуть змінити світ, я не бачу. Наші олігархи — не Сороси".

Тим не менш, такі люди вже визрівають в суспільстві, вважає Сокирко. Поки що механізм політичного ринку не дозволяє їм бути помітними. Але пострадянські ресурси вже вичерпані, тому пасіонарії прийдуть, запевняє він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський реставрує систему, проти якої виступали два Майдани - Грицак

Головна проблема наших еліт – вони не розуміють, що програють у конкурентній боротьбі, наголошує Сокирко.

"Причина – брак пасіонарності. У Путіна є своє бачення світу і бажання його перетворювати. Наша бізнес-верхівка постійно відставатиме. Юлій Цезар завжди обійде хитрого Красса. Відсутність політичного заряду робить із наших еліт лузерів. Вони потребують курсів з історії та філософії, які можна проектувати на сферу, в якій хочуть бути успішними", – стверджує він.

Зі школи українці виносять, що вони завжди були безелітними. Але це не так, зазначає Сокирко.

"Займаюся історією Гетьманщини, – каже він. - Цю державу створила саме військова еліта, яка автоматично стала політичною владою та аристократією. Козацька верхівка у XVIII столітті знала право, історію, іноземні мови. Жанр козацького літопису еволюціонував у публіцистичний трактат, роздуми над історією. У преамбулі до Конституції Пилипа Орлика докладно розповідається, що таке козацько-руський народ і звідки він узявся. Що козаки походять від хозарських племен, що вони служили різним правителям – київським та литовським князям, польським королям, російським царям. Але завжди самі обирали володарів, укладаючи з ними угоди".

Цей етногенетичний міф еволюціонував в "Історію русів" – канонічний текст для витворення українського національного міфу у ХІХ столітті. Його читали Куліш, Костомаров, Шевченко і заряджалися патріотичними ідеями. Відтак почала формуватися українська національна ідентичність – як свого роду громадянська релігія, підсумовує історик.

Повне інтерв'ю з Олексієм Сокирком читайте в журналі "Країна" за 9 грудня
Передплатити журнал можна ТУТ.

×