Історик Сергій Плохій у Центрі польських та европейських студій у Києві представив український переклад книги "Царі та козаки. Загадки української ікони". У ній йдеться про настрої козацької еліти та відображення їх на іконах XVII-XVIII ст. Пояснюється зображення монархів, ієрархів, гетьманів і козацької старшини.

"Дослідження ікон зробило для мене цей світ більш багатогранним. У середньовічному уявленні ікону вважали вікном у потойбіччя і способом спілкування з вищими силами. Я дивлюся на тодішні ікони, як на джерело розуміння життя того часу. Вони показують, як формувалися соціальні та політичні відносини. Цим добре доповнюють наявні письмові джерела. Їх мало досліджували через неканонічність - зображувати на іконах живих людей було не прийнято. Але саме ця нестандартність української ікони дає можливість подивитися на релігійний і політичний світ одночасно. Як у XVIII ст. могли зображати на одній іконі Петра І, Івана Мазепу та полковників", - каже під час презентації книги Сергій Плохій.

Історик пояснює, що саме в ті часи зародилося "малоросійство".

"Ідеологія малоросійства постала за київського митрополита Йова Борецького у 1620-х. Вона розвинулась після 1654-го - у часи Гетьманщини. Якщо раніше уявлення київських інтелектуалів про Русь обмежувалися українськими та білоруськими землями, то тепер почали говорити і про Москву. Це вперше було зафіксовано в історичному творі "Синопсис", який видали 1674-го з благословення архімандрита Києво-Печерського монастиря Інокентія Гізеля. Водночас це видання захищало традиційні права київського духівництва від Московського патріархату. Київ подавали важливішим центром", - вважає історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дисидент розповів, як знищували українську мову

Видання "Царі та козаки" вперше з'явилась англійською мовою 2002-го у Гарварді. В українському виданні автор вніс зміни та доповнення.

"Книга насправді не про ікони. Це приклад того, як із казусу – маленького зображення – вчений виходить на дуже велике дослідження настроїв козацької старшини. Пише про зміну лояльності до сусідів. У такий спосіб можемо побачити на власні очі їхні вподобання. Як вони замовляли ікони та кого хотіли бачити на них, поруч із ким. Так можна простежити розвиток суспільства протягом півтора століття", - додає перекладач книги Тетяна Григор'єва.

×