Повстання у Польщі спалахнуло 22 січня 1863-го. Його частково підтримали українці, литовці та білоруси.
Причиною стало прагнення польської еліти здобути національну незалежність і відновити державність, якої її позбавили ще з 1772-го. Тоді за 20 років землі Польщі розділили між собою Російська, Австрійська імперії і Королівство Пруссія.
Першу спробу відновлення державності поляки здійснили у 1830-х. Висунули до поневолених народів Росії гасло: "За нашу і вашу свободу!", але українці не сприйняли його. Пам'ятали панський гніт Речі Посполитої. Тоді вони самі записувалися до російських каральних загонів з надією на щедрі подяки від царя та дворян. Але після придушення повстання нічого не отримали.
Цього разу у Польщі склалися 2 політичні табори "білих" - поміркованих та "червоних" - радикальних. Останні утворили Центральний Національний Комітет під проводом військового Ярослава Домбровського та змовилися із російськими демократами. Комітет передбачав, що повстання в Польщі дасть поштовх для загальноросійської революції, що визволить країну та повалить самодержавство. Герб обрали триєдиний - із зображенням польського орла, литовського вершника та українського Архангела Михаїла, що символізувало єднання трьох народів Речі Посполитої.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли 350-річний документ зі згадкою про Україну
ЦНК утворив Національний Уряд і таємні комітети, зокрема на Правобережній Україні, і 22 січня оголосив про початок повстання. Успішних бойових та партизанських дій проти російських військ провести не вдалося. У лютому 1863-го до придушення повстання приєдналася Пруссія, а на початку вересня російські війська придушили його в білоруських губерніях. Українці в більшості своїй також не підтримали повстання. Не поділяли зазіхань шляхти на українські землі.
Росіяни застосовували репресії та терор. Карали на смерть навіть священників. Щоб остаточно позбавити повстанців селянської підтримки, у березні 1864-го умови скасування кріпосного права для селян Правобережжя, Білорусі та Литви зробили вигіднішими ніж на інших землях імперії. Повстання швидко пішло на спад. Росія ліквідувала залишки автономії Польщі, а тисячі учасників стратили чи вислали до російського війська.
12 лютого 1798 року у Петербурзі помер останній король Речі Постолитої 66-річний Станіслав ІІ Август. У нього стався інсульт. На вимогу російської імператриці Катерини II він був змушений зректися престолу і переїхав до Петербурга, де жив на виділену йому пенсію без права виїжджати за кордон.
Одним із найбільших досягнень Станіслава ІІ Августа було скликання чотирирічного Сейму та прийняття 3 травня 1791 року першої конституції. Дехто вважає, що він несе відповідальність за розмежування Польщі та втрату суверенітету Річчю Посполитою. Залишив слід в історії також тим, що боровся за реформи, правда, невдало.
3 
35413
Коментарі