Вивезення населення України в Німеччину - остарбайтерів, почалося 13 січня 1942-го.
Агітаційна кампанія нацистів в Україні стартувала у Харкові, Києві, Сталіному - сучасний Донецьк, Дніпропетровську. Чимало безробітних повірили обіцянкам німецьких вербувальників. Перевагу віддавали чоловікам будівельникам, металургам, гірникам.
Навесні 1942-го німці розпочали масові облави на місцеве населення. Того року депортувати з окупованих східних територій понад 1 млн робітників. 714 тис. були вихідцями з України. Наступного року мобілізували на роботи працездатне населення віком від 16 до 50 років. Відтепер це був обов'язок. Протягом 1943-го німці вивезли з України майже 1 млн 90 тис. осіб, а 1944 року ще 600 тис.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя у Третьому рейху - показали унікальні фото часів війни
Остарбайтерів утримували в спеціальних таборах під суворою охороною. На виробництві ізолювали від німців і решти іноземних робітників, платили мало. Норми харчування були дуже низькими. Українці змушені були носити на грудях спеціальну нашивку у вигляді прямокутника з літерами OST на блакитному тлі. Третина остарбайтерів працювала в сільському господарстві, 45% – у промисловості.
Після завершення війни острабайтери перебували в таборах переміщених осіб у Західній Німеччині. За результатами радянських перевірок тільки 58% з них повернулися у свої родини.
Після 20 днів окупації і бомбардувань німцями Варшава капітулювала 27 вересня 1939-го.Генріх Гіммлер підписав "Загальні положення щодо вербування та використання робочої сили зі Сходу". У документі впроваджувався термін "остарбайтер" – східний робітник. Українці змушені були носити на грудях спеціальну нашивку у вигляді прямокутника з літерами "OST" на блакитному тлі. Остарбайтерів потрібно було транспортувати в закритих вагонах. Працювати вони мали в закритих бригадах.
Коментарі