Олексу Влизька розстріляли через 7 років після повідомлення в пресі про загибель

17 лютого 1908 року на станції Боровьонка Новгородської губернії народився український поет і прозаїк Олекса Влизько.

Родина переїхала в Україну, коли Влизьку було 10 років. В 13 років він після скарлатини втратив слух.

Його батько випиває. Через це Олекса зі старшим братом в 1923 році тікають з дому.

Олекса закінчив літературний факультет Київського інституту народної освіти. Попри глухоту багато читав. В інституті почав писати перші вірші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Леонід Биков відмовився вступати в партію

У 1927 місцева преса написала, що поет потонув у Дніпрі. Сам Олекса відреагував на некролог із гумором.

Після вбивства 1934 року Сергія Кірова в Смольному Олексу Влизька заарештовують за підозрою у співучасті в контрреволюційній терористичній організації, якої не було насправді. 14 грудня 1934 року Влизька розстріляли на підставі вироку виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР. На момент смерті поету було 26 років. Літератора посмертно реабілітовано в період хрущовської відлиги 1958 року.

1927 року вийшла його перша збірка "За всіх скажу". Сучасні критики високо оцінили талант молодого автора. Потім видали збірки "Книга балад", "Живу, працюю!", "Моє ударне", "Рейс", "П`яний корабель", "Потяги йдуть на Берлін", "Мій друг Дон-Жуан".

×