Президент США Джиммі Картер 20 січня 1980-го оголосив про бойкот Олімпійських ігор у Москві. На тлі загострення політичної ситуації бойкот Олімпійських ігор підтримали 64 країни.
МОК обрав Москву столицею Олімпіади у жовтні 1974-го. Радянський уряд стахановськими темпами почав будувати спортивні об'єкти. У квітні 1979-го в Афганістані одночасно у всіх провінціях розпочалося повстання проти правлячого комуністичного режиму. Радянський уряд у грудні ввів війська в Афганістан.
Участь радянських військ в афганському конфлікті призвела до міжнародної ізоляції. Дії СРСР засуджували навіть деякі соціалістичні країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН вимагала вивести війська із країни
Джиммі Картер заборонив своїм спортсменам виїзд до Москви. Його ідею підтримали ще 33 країни. Серед них — Албанія, Індонезія, Ізраїль, Китай, Туреччина та інші. Олімпійські ігри таки відбулися. На церемонії відкриття та закриття ігор спортсмени виходили під прапором Міжнародного олімпійського комітету.
Всього в іграх узяло участь більш 6 тис. спортсменів з 81 країни. У змаганнях взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином неісламські країни Азії та Латинської Америки. Було встановлено 36 світових і 39 європейських рекордів, 74 рази оновлені олімпійські рекорди. За 3 дні до відкриття Олімпіади у Москві, в американській Філадельфії стартували "Олімпійські ігри бойкоту", в яких взяли участь спортсмени 29 держав.
XI Літні Олімпійські ігри в Берліні відкрив 2 серпня 1936-го лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер. Брав участь 3 961 спортсмен з 49 країн. Німецькі спортсмени завоювали 89 медалей. Німеччина випередила США та Угорщину. Українці на берлінській Олімпіаді не виступали – держава тоді була поділена між СРСР, Польщею, Чехословаччиною та Румунією.
8 
35413
Коментарі