Ексклюзиви
Четвер, 29 травня 2014 09:00

Гуцулки не виходили заміж за чоловіка, який не вмів грати на сопілці
5

флоєра
бубніст
трясунка

Фільм "Тіні забутих предків" протягом 1963-1964 років знімали у Карпатах. Музику у фільмі виконує місцева капела Василя Грималюка - Могура, розповідає краєзнавець Іван Зеленчук. У кадр, щоправда, з усього колективу потрапив лише бубніст.


"Коли поїхали у Київ на кіностудію Довженка для озвучення, то музикантів карали більше тижня, аби вони грали. Параджанов усе казав: "Вы не играете то, что надо. Мне не нужна эта музыка, мне надо что-то такое, чтобы я душой почувствовал, что это очень давнее". Вони всьо переграли, а Параджанов затявся: "Это не то". Хлопці вже обіжені, завтра треба вертатися у Верховину. Вони між собою порадились: "Може, ми йому зіграємо ту музику, з якої всі сміються? Вона вже така давня, що як її заграти серед людей, то з неї починають насміхатися". То була музика, яку Могур знав від дядька. Коли заграли, Параджанов каже: "Вот это мне и надо!"


Василь Грималюк уже помер, родом він, як і Іван Зеленчук, із села Зелене Верховинського району.


"Ми, діти, знали, що цей чоловік так грає у скрипку, що люди, як він починав грати, любу роботу лишали, а йшли його слухати, - згадує Зеленчук. - А уже як казали, що на весіллю буде Могур грати, то людина аби як не мала грошей - бо в нас, або піти на весілля, то треба потратитись, - то позичить, але піде на те весілля, бо там грає Могур".


"Не дай Боже би ви не писали троїсті музики - то нам нав'язали, ми ніколи нікого музикою не труїли, - застерігає краєзнавець. - Ми казали капела. Вона складалася із скрипаля, - він самий главний - цимбаліста і бубніста, який тримав ритм. Ще один грав на сопілку або флоєрку, і всьо. Я ще застав той час, коли майже в кожній хаті була скрипка. Тому заграти в скрипку - не вважалося, що то є великий дар. А якщо хлопець не іграв в сопілку, то дівчата за нього старалися не виходити заміж. Бо якщо він не грає в сопілку - значить, у нього є якісь проблеми. У звичайну пастушу сопілку на п'ять отворів грали всі хлопці й чоловіки. Флоєра - то вже вважався музичний інструмент, символ гуцульської духової музики. Вона має шість отворів, на ній можна грати складні мелодії. Свого роду наша флейта. Наступний інструмент - цимбал. Він має 140 струн, а в деяких - до 175. Передає щось таке, що відбувається у нас у природі. Без цимбалів гуцульська музика була би неповна".


Також місцеві показали Параджанову давні танці, які він використав у фільмі. У сцені біля Криворівнянської церкви головні герої стрічки Марічка з Іваном танцюють разом із іншою молоддю. Танок "трясунка", що вони виконують, показав Параджанову Іван Кобрій.


"То ще моя мама знала, - переказує Іван Зеленчук, що казав йому танцюрист. - А то ще мамина мама знала, що є такий танець "трясунка". Такий дивний давній танець".


Цього року виповнюється 50 років від завершення зйомок фільму.

Зараз ви читаєте новину «Гуцулки не виходили заміж за чоловіка, який не вмів грати на сопілці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2323
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода