Архієпископа Української Автокефальної Православної Церкви Володимира Самборовського 16 жовтня 1937-го розстріляли співробітники НКВС у Биківнянському лісі.
Релігійний діяч українізовував церковні парафії, був настоятелем собору Різдва Богородиці у Житомирі, виконував обов'язки округового єпископа.
У вересні 1926-го під тиском місцевої влади був змушений залишити Житомир і переїхати до Глуховв. Став єпископом Глухівським і Конотопським. Зазнав постійних утисків з боку органів радянської влади та органів НКВС за відстоювання інтересів незалежної української церкви.
1929-го заарештований, деякий час перебував у в'язниці. Після ліквідації Української Автокефальної Православної Цервки продовжував служіння, обслуговував Вінницьку єпархію.
1930-го почав відновлювати УАПЦ, але без назви автокефалія. Клопотав про відкриття нових храмів для близько 300 парафій, які залишилися вірні Українській Автокефальній Православній Церкві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поет Василь Симоненко знайшов у Києві місця поховань розстріляних НКВС
1935-го владика Володимир повернувся до Києва, але зазнав утисків з боку радянської влади та був змушений оселитися у Білій Церкві. Збирав там підписи на відкриття нових парафій, здійснював таємні відправи.
У січні 1937-го звертався до ВУЦВК з проханням дозволити взяти на себе організацію Української православної церкви. У червні того ж року його як архієпископа Київського, останнього очільника УАПЦ, заарештували та ув'язнили.
"Каратель, який стане жертвою терору" — архів СБУ показав матеріали слідства та особисті документи працівників НКВД, що на початках були організаторами і виконавцями операцій "Великого терору", а згодом самі стали його жертвами.
7 
35413
Коментарі