25 листопада 1918 року угорська пацифістка Розіка Швіммер стала першою в історії світової дипломатії жінкою-послом та очолила дипломатичну місію Угорщини в Швейцарії.

Швіммер виступала на захист жіночих прав, охорони дітей, світу, розвинула бурхливу пацифістську діяльність під час Першої світової війни. За це жінці довелося покинути Австро-Угорщину.

Під час Першої світової війні вона почала агітувати за припинення бойових дій. 1914-го відвідала США з метою вимагати від президента Вудро Вільсона провести нейтральну конференцію, щоб покласти кінець війні. За рік вона взяла участь у формуванні Жіночої партії світу.

Коли Угорщина здобула незалежність від Австро-Угорщини 1918 року, прем'єр-міністр Міхай Карої призначив Розіку Швіммер на посаду посла у Швейцарії. Однак її місія не увінчалася успіхом, і Швіммер відкликали в січні 1919-го.

1919 року комуністи отримали контроль над урядом. Тоді Розіка Швіммер виступила проти очолюваного ними режиму Угорської радянської республіки і проти білих контрреволюційних сил, втративши свої громадянські права. Коли уряд Міклоша Горті повалив Угорську радянську республіку, 1920-го жінка втекла до Відня, а 1921-го у США. Швіммер оселилася в Чикаго і більше не поверталася до Угорщини.

За її переконання в США Швіммер вважали соціалісткою та шпигункою. Жінці відмовили у громадянстві, тому вона до смерті проживала як емігрантка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній міністр загинув у в'язниці

×