вівторок, 18 грудня 2007 15:15

Традиційно українки пряли в чистому одязі і з молитвою

Автор: фото: Олена ЧЕБАНЮК
  Перед початком роботи верстат кропили освяченою водою, човником кілька разів били себе по сідницях, аби не боліли від цілоденного сидіння. Ткаля із села Стовпяги Переяслав-Хмельницького району Київської області, 1988 рік
Перед початком роботи верстат кропили освяченою водою, човником кілька разів били себе по сідницях, аби не боліли від цілоденного сидіння. Ткаля із села Стовпяги Переяслав-Хмельницького району Київської області, 1988 рік

У Пилипівку в Україні починали прясти і ткати. Тканину виготовляли з льону, конопель і овечої вовни. Кожна жінка була водночас і модельєром, і швачкою для всієї сім"ї. Сорочки, запаски, плахти, пояси, хустки, рядна і килими, рушники і скатертини — все було зроблено руками господині. За ткацький верстат в Україні часто сідали й чоловіки. Зазвичай вони ткали на продаж.

— Як ми ходили на вечурки, то весь тиждень це пряжу прядем, бо тоді ж не було цього краму, а своє ткали, да прядем, — згадує 79-річна Надія Єрмоленко із села Нові Мартиновичі Пирятинського району Полтавської області. — А навпроть п"ятниці уже  нєльзя прясти, шить нельзя. То це вже на вечурках вяжем там чи носки, чи платки, а прясти — Боже збав. Руки буде рвати, в голові крутити або болєзнь упаде.

Крім церковних свят і п"ятниці, не можна також ткати і прясти у середу.

— У Середи єсть сімдесят сестер і сімдесят дочок, — розповідає Марія Томченко, 70 років, із того ж села. — Ото вона для них нитки краде. Люде кажуть, ходе ноччу й пряде. А шо в середу напрядеш, то або порвєтса, або шо ще. А як ткати сядеш, то вельми ниток багацько піде — то Середа краде на дочок. Не пряли і в п"ятницу.

Найсприятливішими для ткацької роботи були "мущинські" дні — вівторок і четвер. Перед роботою одягали чистий одяг, постували. Сідали ткати натщесерце, інакше "не буде спору". Роботу розпочинали з молитвою: "Господи Боже, поможи, дай спір, і охоту, і скору роботу". Великого значення надавали фазам місяця. Наприклад, снувати основу найкраще на "старику" — тоді полотно буде густим і міцним. Робили це зранку або в першій половині дня, але обов"язково до заходу сонця.

Із хати виганяли сторонніх, зачиняли ворота і двері. Якщо під час навивання основи на верстат чи ткання хтось заходив до господи, то, аби запобігти зуроченню, в полотно встромляли освячену на Великдень голку або обсипали верстат льняним насінням.

Кросна невитканими намагалися не залишати на завтра. Якщо не встигали закінчити роботу, то накривали їх тканиною, аби "домовик не ткав". Знявши полотно з верстата, на нього швидко сідали — щоб густіше родив льон.

Зараз ви читаєте новину «Традиційно українки пряли в чистому одязі і з молитвою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути