— Усі йдуть до церкви. Беруть проскурки і кожен несе її додому, а зберігають разом із страсною свічкою і освяченою бечкою (вербою. — ГПУ). Кажуть, така проскурка допомагає від злих очей. І людям, і корові її дають, — розповідає про святкування Благовіщення в селі Белелуя Снятинського району Івано-Франківської області Михайло Герліб, 60 років.
На Слобожанщині проскурку цього дня розламують, мішають із землею і сіють по чотирьох кутах ниви. Так можна вберегти посіви від бур'янів.
Особливо цінують благовіщенську проскурку пасічники. Вони кришать її у медову ситу й цим загодовують бджіл, щоб не хворіли. З нею обходять навколо кожного вулика й пасіки в цілому, щоб бджоли велися й добре роїлися.
— На Благовіщення мусять бути виставлені вулики з бджолами, перш ніж люди вийдуть із церкви. Тоді бджоли не тікатимуть з пасіки, — каже 73-річна Мотря Ткаченко з села Перевіз Васильківського району на Київщині. — Сам пасічник не повинен нікуди йти зі свого подвір'я. Бо якщо він на Благовіщення з дому кудись подасться, то бджоли підуть за ним — тікатимуть улітку.
Цього дня пасічники в усіх регіонах України вдавалися до магічних дій. На Косівщині для посадки бджіл, що вперше вилетіли, хазяїн роя сідав на землю і зв'язував під собою 10 трав. Їхні назви тримали в таємниці.
— Прошу, тебе, маточко, сідати. Я тебе в'єжу, я тебе буду обходити, до церкви ходитиму, за тебе Бога проситиму, — приказував.
На Кіровоградщині серед пасічників поширений звичай до схід сонця на Благовіщення роздягнутися до гола й тричі оббігти вулики. Потім вбити у землю осиковий кілок. Вважають, він буде пильнувати й тримати бджіл укупі.
На Гуцульщині вірять — якщо цього дня принести на пасіку й поставити між вуликами палицю, то згодом із неї зробиться "земляний черв'як". Він пильно стерегтиме бджіл.
Коментарі