— Вояки з кулеметного загону, командиром якого в Першу світову був Отто Дікс, вважали його божевільним через пристрасть до малювання поранених солдатів і жахіть війни, — розповідає Людмила Лисенко, 54 роки, доцент київської Академії мистецтв. — За роки служби він написав крейдою, тушшю та фарбами 600 малюнків. Пересилав їх подрузі до Дрездена, просив зберегти до спокійних часів.

Виставка гравюр та офортів "Війна" німецького художника-експресіоніста Отто Дікса відкрилася 29 лютого в Національному художньому музеї в Києві. Там представлено 86 робіт, створених у роки Першої світової та в повоєнний час. На них зображені руїни, тіла солдатів із відірваними руками, ногами, розтрощеними головами, ранами, в яких копошаться черв"яки.

"Протягом десяти років після війни мені снився один і той же сон: ніби я повзу серед руїн, що лишилися на місці будинків. І всюди мертві люди, мертві", — писав 23-річний Дікс у щоденнику, який він вів на полях книжки "Весела наука" Ніцше: із нею та Біблією художник не розлучався на фронті.

Він отримав чимало нагород, зокрема й Залізний хрест — одну з найвищих у німецькій армії. По війні всі медалі Дікс викинув. Цикл із 50 офортів, який нині експонують у Києві, художник створив протягом 1923–1924 років. 1925-го німецький колекціонер Карл Нірендорф видав гравюри накладом 70 примірників. Вони отримали купу схвальних відгуків у пресі й були названі "першокласним документом епохи". Нині одна робота коштує майже $30 тис. У кельнському Художньому музеї 1925 року Дікс зробив виставку "Війна". За декілька днів її закрили, частину малюнків вилучили, а директора музею звільнили.

— Влада забороняла роботи Дікса, знищувала їх. Тому митець створював багато малюнків і гравюр — їх було легше переховувати, аніж картини, — продовжує Людмила Лисенко. — Художник часто переїздив, тікаючи від переслідувань. 1933-го нацисти, які щойно прийшли до влади, звинуватили його в аморальності й підриві цими роботами обороноздатності країни. Дікса позбавили звання професора й заборонили участь у виставках. А 1939-го в Берліні спалили 390 його картин. Те саме зробили з роботами інших художників-модерністів. Герман Герінг, права рука Гітлера, назвав їх дегенератами. Він сказав: "Нехай ці покидьки вибираються в печери, живуть там і мажуть свої каракулі на стінах".

Незадовго до закінчення Другої світової вже 54-річного Дікса призвали до "фолькенштурму" — народного ополчення. За декілька днів він потрапив у полон до французів. Помер 25 липня 1969-го в місті Зінґер. За два роки до того переніс інфаркт. Йому паралізувало праву руку.

У Києві виставка "Війна" триватиме до 30 березня.

×