"Гей, шановні! Ваша авантюра в Чехословаччині не має нічого спільного з комунізмом. Геть брудні загарбницькі руки від чехів. Хай живе вільна, незалежна, самостійна Україна. Якщо не припините агресію, будемо бастувати знову", — пише до газети "Літературна Україна" 22 серпня 1968 року заступник заввідділу пропаганди й агітації Черкаського обкому КПУ 38-річний Михайло Ліхцов. Своє ім'я у листі не вказує, а підписує "Симоненкові друзі" (підпис взяв від імені поета Василя Симоненка, якого переслідувала влада. Він помер у ­1963-му після побиття міліцією. — ГПУ).

Чиновник родом з міста Тирасполь — тепер Молдова. Його батьки були репресовані у 1930-х. Дитинство провів у дитячому будинку в місті Ананьєв на Одещині. Після факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка став редактором Черкаського обласного радіо. Потім перейшов у ідеологічний відділ обкому. Анонімні листи з критикою влади до газети "Правда" й Українського радіо писав і раніше.

"Хай живе вільна Чехословаччина! Геть окупантів! Політичну свободу Україні! Геть бюрократично-комуністичний режим!" — пише у листівці, приклеєній в ніч на 26 серпня 1968 року в центрі Черкас на стенді, встановленому з нагоди 50-річчя радянської влади. Підписує знову "Симоненкові друзі".

Близько 7.00 листівку зриває робітник черкаських міськ­електромереж Борис Лєвін. Йде з нею до КГБ. За кілька днів автора арештовують.

"Фразу "Хай живе вільна Чехословаччина!" написав через несприйняття введення військ союзників у братську соціалістичну країну. Введення військ на її територію я розумів як "окупацію" і в листівці висловив своє ставлення до цього", — пояснює Михайло Ліхцов під час допиту.

За "антирадянську агітацію та пропаганду" Черкаський обласний суд засуджує його до п'яти років колонії суворого режиму. Верховний суд зменшує вирок до трьох. Звільнившись, у Черкасах починає займатися винахідництвом. Створює знаряддя для сільського господарства. 15 серпня 1991-го його реабілітували.

108 громадян Чехословаччини загинули в сутичках із радянськими військовими 21–22 серпня 1968 року. Поранення отримали понад 500 осіб. Люди намагалися не допустити військової техніки до своїх міст — робили барикади й підпалювали танки.

×