Ексклюзиви
Четвер, 26 листопада 2020 07:55

Голодомором хотіли зламати українців

Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують загиблих від голоду. Цьогоріч День пам'яті жертв Голодомору припадає на 28 листопада.

Протягом 1932–1933 років на території УРСР померли понад 7 млн людей, ще 3 млн українців загинули поза її межами — на Кубані, Північному Кавказі, Нижньому Поволжі та Казахстані. Керівництво Радянського Союзу заперечувало факти масової смертності в Україні від голоду та відмовилося від благодійної допомоги, що її пропонували інші країни й діаспора. Так хотіли зламати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української держави.

Український інститут націо­нальної пам'яті закликає записувати спогади родичів, які були очевидцями геноциду, передавати до музеїв сімейні реліквії часів Голодомору: "Збереження пам'яті — це не абстракція, а конкретні дії. Варто згадати рідних, яким довелося пережити один із найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму".

— Якби ще у 1990-х доносили до людей правду про геноцид, не було би реваншів проросійських сил. Трагедії мають повчати й показувати, як подібного уникнути. Для цього потрібне громадянське суспільство, контроль за владою і критичне мислення, — говорить історик 50-річний Роман Подкур. — Окрім вшанування померлих, маємо розповідати про борців проти Голодомору, які намагалися будь-якими шляхами рятувати інших. Вони розбивали комори з зерном і роздавали його. Не стали на коліна, покірно не нахиляли голови, щоб їх рубали.

— Потрібно не просто покласти квіти, помолитися, піти й забути. Мусимо показати не лише трагедію, а й дати урок, — говорить Роман Подкур.

Що лежало в основі політики радянської влади, яка призвела до таких великих жертв?

— Головною причиною Голодомору-геноциду були прагнення і здатність українців до державотворення. Сталін знав про це. Завжди з недовірою ставився не лише до українців, як нації, а насамперед до керівництва України. При формуванні СРСР на початку 1920 років ­українці вимагали побільше прав для ­своєї республіки. Йосип Сталін вважав їх усіх петлюрівцями і націоналкомуністами-самостійниками. Саме слово "націонал" для нього було лайливе.

Тривав селянський опір колективізації, місцева влада опускала руки. Йосип Сталін розпорядився надсилати в Україну людей, які не скиглитимуть. 1932 року республіку підпорядкували Мос­кві. Це засвідчило прибуття надзвичайної комісії на чолі з В'ячеславом Молотовим. Вони заганяли людей у колгоспи та контролювали вилучення зерна. Це показує штучність голоду.

У січні 1933-го прислали другим секретарем ЦК КП(б)У з надзвичайними повноваженнями Павла Постишева. Через нього проходили всі кремлівські накази. Йосип Сталін свідомо йшов на знищення. Не лише, щоб виморити активну частину селянства, а й посіяти страх перед державою. Хотів показати, хто протестуватиме чи заважатиме — помре.

Які міфи про Голодомор із радянських часів продовжують жити? У чому їхня небезпека?

— Російські історики зазначають, що Голод був скрізь і не мав якихось конкретних особливостей. Утім забувають, що чорні дошки, комісії, блокування населених пунктів і країни в цілому, були лише в Україні. Поза межами України найбільше голодували на Кубані, у станицях, де проживали українські громади.

Побутує міф "Так треба було". Наче завдяки колективізації та вилученому зерну "побудували важку промисловість" і це дало можливість нам протистояти німецькій агресії у Другій світовій війні. Справді, купили та перевезли на терени України з США чимало. Але з наступом нацистів, усе перевели на Урал чи ще далі. Україну окупували й вона постраждала найбільше. Де ж тут ефективність? Кожне економічне рішення має враховувати кількість смертей. В Україні під час Голодомору 1932–1933-х загинули від 4-10 мільйонів людей. За шість років війни ми втратили вісім мільйонів.

Російська пропаганда протягує міф, що українці заморили себе самі, адже членами буксирних бригад із вилучення хліба були місцеві. Але не забуваємо, чиї вказівки вони виконували. Так, могли відмовитися, але тоді їх засуджували чи виганяли з партії, що означало стати маргіналом. Коли опиралися хлібозаготівлям, приїжджав уповноважений і представник силових структур, які вимагали виконати план. За невиконання — репресували. Негайного виконання хлібозаготівель вимагала Москва.

Звістки про голод надходили у Європу та США ще в ті часи. Чому світ залишився байдужим?

— СРСР скуповував машини та цілі заводи, особ­ливо в американців. Ті страждали від економічної кризи й цінували можливість зберегти робочі місця та виживати. Радянський Союз став великим і відкритим ринком збуту. Розвинені країни розуміли, що це велика ресурсна держава. Йосип Сталін вміло маневрував між англійським і німецьким напрямком у політиці.

Як Голодомор змінив українців?

— Від геноциду ми не відійшли й донині. Коли збираю свідчення, часто чую "Нащо це тобі". Спочатку думав, що важко згадувати. Насправді — бояться держави. Ніби, якщо розкажу, мене засудять за це.

Традиційно, корисна інформація завжди передається з покоління в покоління. Так молодші уникають помилок попередників. За радянської влади діди та баби не розповідали дітям і онукам про пережите під час Голодомору. Боялися, що ця інформація нашкодить нащадкам.

У 1930-х панував державний терор. Із того часу люди боялися протестувати, відстоювати права. Коли держава ослабла, страх почав зникати та з'явилося вікно можливостей. Завдяки цьому українці створили свою державу. Нині маємо чергове вікно і шанс створити не формальну державу, а реальну, громадянське суспільство.

Зараз ви читаєте новину «Голодомором хотіли зламати українців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1071
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути