"Шляпы последнего фасона напоминают скорее лукошко для собирания грибов, чем изящный дамский головной убор", — іронізувала "Петербургская газета" наприкінці 1907 року. У моді тоді було руде волосся, зачесане нагору, вкладене валиками, на потилиці заколоте пучком . А капелюшки з пір"ям і стрічками візуально підвищували фігуру.

1908-го в жіночому вбранні ще панує стиль модерн: трохи завищена лінія талії, ліф із напуском спереду, спідниця, що щільно облягала стегна й дуже розширена від колін донизу. Конструкція одягу надавала жіночій фігурі S-подібних обрисів. Стрій тодішньої дами — багато мережива, боа з тюлю, пір"я, довгі рукавички, маленькі сумочки на довгій шнурівці, улітку — мереживні парасольки. На ногах гостроносі лаковані туфлі із пряжками.

Модними тканинами були шифон, тафта, крепдешин, муслін, парча. Використовували також велюр, оксамит, вишивки бісером і золотом. У повсякденному вбранні були поширені високі коміри, що закривали шию.

На зміну ажурним панчохам, які, як писав один модний журнал, "тепер носять навіть покоївки", 1908 року приходять тонкі шовкові павутинкові. Вони підкреслювали високий статус дами й цінувалися нарівні з ювелірними прикрасами.

Син торговця тканинами кутюр"є Поль Пуаре взимку 1907–1908-го "одягнув" Париж у східні шовки. Звичну доти пастельну гаму кольорів — "неврастенічну", як казав Пуаре, — майстер замінив феєрверком яскравих фарб. Його моделі суконь були виконані в стилі ампір — довгі, прямі, із завищеною талією. У Європі розпочинається новий етап моди.

×